Дослідники протягом 10 років спостерігали за птахом-“перевертнем” і виявили його загадковий зв’язок із Місяцем.

Світло Місяця визначає, коли ці птахи їдять, мігрують і навіть виводять потомство.

Мініатюрні пристрої для спостереження фіксували закономірності в русі, харчуванні та активності влітку. Виявилося, що ці птахи значно активізуються під час яскравіших місячних фаз. А в темряві їхня поведінка змінюється на економію енергії: перельоти стають коротшими, а кількість вильотів на полювання різко зменшується.

Пізніше дослідники пов’язали цей ритм із часом міграції, і ця ж закономірність знову проявилася під час гніздування. Яйця часто вилуплювалися в періоди з інтенсивнішим нічним полюванням. У птахів спостерігався великий об’єм шлунка в місячні періоди, що дозволяло їм наїдатися. Це забезпечувало пташенятам кращий доступ до їжі відразу після вилуплення.

Вилуплення пташенят було приурочено до повного місяця, щоб батьки могли довше полювати і годувати своїх малят.

Чому річний цикл козодоя пов’язаний зі світлом Місяця?

Дослідники виявили, що цей птах покладається на зір, тому місячне світло є необхідною умовою, а не перевагою. Коли місячне світло освітлювало територію, активність комах різко зростала. Відповідно, пристрої спостереження зафіксували більш тривалі перельоти та довші періоди полювання. А в темні ночі активність знову знижувалася.

Міграційні маршрути також змінювалися разом із місячним освітленням. Яскравіші ночі створювали безпечніші умови для пересування. Тому птахи чекали певного рівня освітленості (два тижні після повного місяця), щоб розпочати свою подорож.

Світлове забруднення

Для виду, який сприймає Місяць як календар виживання, світлове забруднення – це не просто незручність. Це біологічна “десинхронізація”.

Внутрішній годинник цього птаха вказує, коли полювати або мігрувати, залежно від рівня освітленості. Водночас міське світло створює постійний штучний повний місяць. Це порушує енергозберігаючий стан заціпеніння, на який птахи покладаються в темряві.

Раніше вчені виявили, що величезні сонячні електростанції стали пасткою для птахів, які плутають блискучі панелі з реальною водою. Це явище, відоме як “ефект озера”, не лише травмує тварин, але й повністю руйнує їхні навігаційні маршрути під час перельотів.