Чи дозволено заливати бетон прямо в ґрунт: відповідь виявилася несподіваною

Деякі будівельники наполягають на застосуванні опалубки та плівки, інші ж заливають бетон безпосередньо в землю.

На будівництві постійно триває дискусія: дотримуватися норм чи покладатися на практичний досвід. Це питання особливо гостро постає під час заливки бетонного фундаменту.

Одні вважають за необхідне використовувати міцну опалубку та плівку. Інші радять не витрачати зайві кошти і заливати бетон прямо в землю, стверджуючи, що ґрунт все витримає, а вода з бетону нікуди не дінеться. Liked спробувало з’ясувати, хто правий: наука чи практичний досвід.

Відомо, що бетон – це матеріал, що складається з цементу, піску, щебеню та води в певних пропорціях. Вже після змішування з рідиною компоненти починають взаємодіяти.

Цементний порошок хімічно реагує з водою, утворюючи кристали. Вони обплітають пісок і гравій, з’єднуються між собою, запускаючи процес твердіння бетону, перетворюючи його на “штучний камінь”. Цей процес називається гідратацією (або, простіше, кристалізацією), а частинки цементу, що реагують з водою, називають цементним молоком.

Навіщо потрібні ці наукові деталі? Щоб бетон у фундаменті був міцним і відповідав заданому класу міцності, пропорції компонентів потрібно точно виміряти перед замішуванням і не змінювати в процесі роботи.

Будівельні норми щодо бетонування

Норми, що регламентують правила влаштування бетонного фундаменту, завжди вимагають ущільненої основи (підбетонки) та зведення опалубки. Крім того, рекомендується використовувати плівку всередині опалубки. Це необхідно для того, щоб:

• Зберегти геометрично правильну форму фундаменту. Точніше розрахувати необхідну кількість бетонної суміші. Опалубка також допомагає отримати рівномірний моноліт без порожнин і провалів, фіксує арматуру в потрібному положенні та захищає її від корозії.
• Не допустити змішування свіжозалитого бетону з ґрунтом. Це означає, що стінки фундаменту будуть однорідними – без зон зниженої міцності та порожнин, вимитих водою через великі грудки землі.
• Не дати “втекти” цементному молоку та волозі. Ґрунт здатний витягувати їх із бетону. Якщо заливати без опалубки прямо в землю, вони не встигнуть взяти участь у гідратації – результатом стане бетон з невизначеною міцністю та пористою поверхнею. До того ж згодом плівка в опалубці буде гідроізолювати підошву фундаменту від капілярної вологи, що піднімається з ґрунту.

А що кажуть будівельники, які довіряють практиці

В офіційному будівництві фундамент без опалубки – нонсенс, але приватні забудовники та самобудівники активно ним користуються.

Будівельники-самоучки впевнені, що якісний бетон можна отримати і при заливці прямо в землю. На їхню думку, стінки траншеї достатньо міцні, щоб слугувати природними межами фундаменту, а опалубка – лише марна трата часу і грошей. Адже траншеї потрібно копати ширше, купувати дошки – і все це оплачує замовник.

Плівка також, на їхню думку, зайва: цементне молоко не відділяється від бетонної суміші і нікуди не йде.

Максимум – зайва вода йде в ґрунт, а вона в реакції з цементом все одно не бере участі. Головне – правильно доглядати за бетоном під час висихання: накривати плівкою і поливати в спекотну погоду.

То хто ж правий – наука чи прості будівельники

Будівельна теорія може здаватися зайвою, але вона виникла не на порожньому місці. Професійні будівельники заливають фундамент за наукою – і не випадково.

Бетон набирає міцність приблизно місяць. Весь цей час всередині відбуваються реакції, яким потрібна вода – тому вона не повинна нікуди зникати, і вже точно не є “зайвою”, як вважають прихильники практичного підходу.

До того ж свіжий, ще не затверділий бетон на великій площі контактує з навколишнім ґрунтом. А ґрунт може містити компоненти, агресивні та руйнівні для бетону – наприклад, сульфати.

Щільність стінок траншеї – теж питання спірне. Кам’янисті або глинисті ґрунти дійсно тримають форму, але зустрічаються рідко. Земля може обсипатися в траншею, або дощ може намити туди бруд. Тоді бетон не охопить арматуру щільно, вона з часом почне іржавіти і руйнувати бетон. Результат – неякісний фундамент.

Висновок напрошується сам собою

Фундамент, залитий у землю, за певних умов може виявитися й непоганим: щільний глинистий ґрунт, хороша погода, правильна бетонна суміш. Але це скоріше виняток із правила, ніж закономірність.

Фундамент, зроблений з міркувань економії та за принципом “у сусіда так само, і нічого!” – ненадійне рішення. Конструкції потрібної форми та міцності виходять тільки при дотриманні технології.

Тому рекомендується підготувати основу, зробити нормальну опалубку і, по можливості, закласти в кошторис плівку.

Раніше УНІАН повідомляв, що у популярного матеріалу для утеплення будинку виявили серйозний недолік.