Цей вид риб складається лише з самок і існує вже 100 000 років: науковці вражені.

Ця риба народжує лише самок, кожна з яких є її клоном.

Еволюційна теорія стверджує, що безстатеві види повинні швидко зникати, оскільки без статевого розмноження шкідливі мутації накопичуються в їх геномах з часом. Проте існує один дивовижний вид риб, що складається лише з самок, і він існує вже близько 100 000 років, дивуючи вчених. Як функціонує цей незвичайний еволюційний механізм – розповідає BBC.

Ця риба – амазонська молінезія, яка мешкає в річках Мексики та південного Техасу. Вона отримала свою назву на честь племені жінок-воїнів з грецької міфології.

Ця риба обирає собі партнера серед самців близькоспоріднених видів, але його гени не мають жодного значення для її потомства. Це біологічна стратегія, відома як гіногенез, при якій вона використовує сперму самця лише для ініціювання розвитку яйцеклітини, але швидко відкидає його ДНК. Вона народжує тільки дочок, кожна з яких є її клоном.

Чому статеве розмноження є важливим

У процесі статевого розмноження ДНК двох батьків комбінується. Тому всередині видів, що розмножуються статевим шляхом, зазвичай спостерігається більша генетична різноманітність – що, як правило, є вигідним для виживання виду.

Статеве розмноження також забезпечує захист. Коли ДНК копіюється, завжди можуть виникати помилки. У видах, що розмножуються статевим шляхом, ці помилки можуть бути усунені з генофонду, але у клональних видів вони передаються знову і знову. Вважається, що з часом ці шкідливі мутації накопичуються, руйнуючи геном.

Згідно з цією концепцією, безстатеві види повинні бути недовговічними і приреченими на генетичну деградацію. Проте деякі, як, наприклад, амазонська молінезія, не лише виживають, але й процвітають.

Відсутній елемент – генна конверсія

У статевих видів, таких як ми, кожна особина зазвичай має дві копії більшості генів – одну від матері та одну від батька. Коли ДНК пошкоджується, наприклад, ультрафіолетовим випромінюванням, клітини іноді можуть використовувати одну копію гена як шаблон для відновлення іншої. Цей процес, відомий як генна конверсія, часто описується як свого роду механізм “копіювання та вставки”.

У людей і більшості тварин цей механізм в основному діє як фоновий процес, непомітно виправляючи пошкодження ДНК, коли вони виникають. Але у амазонської молінезії він виконує набагато важливішу роль у підтримці її геному.

Вчені виявили, що ділянки ДНК молінезій неодноразово “переписувалися” не внаслідок генетичної перетасовки, пов’язаної зі статтю, а скоріше в результаті генної конверсії, яка відбувається у молінезій частіше, ніж у більшості інших тварин. І, здається, генна конверсія робить з геномом молінезій щось подібне до того, що стать робить з нашим геномом – допомагає обмежити накопичення шкідливих мутацій.

Ключ – в історії походження виду

Дослідження показують, що амазонська молінезія виникла близько 100 000 років тому, коли самка атлантичної молінезії спарилася з самцем вітрильної молінезії. Таким чином, тепер кожна амазонська молінезія має генетичний матеріал від двох предкових видів, що забезпечує виду високу генетичну мінливість з самого початку.

Що не менш дивно, так це те, що цей процес копіювання-вставки відбувається частіше в одних частинах геному, ніж в інших. Ті мутації, які, як очікується, будуть найгіршими, найбільш небезпечними, найбільш шкідливими, – це саме ті місця в геномі, де найчастіше спостерігається генна конверсія.

В результаті вид перебуває в напрочуд хорошому генетичному стані, незважаючи на 100 000 років без статевого розмноження.

Раніше УНІАН розповідав, чому у деяких риб є вуса і для чого вони потрібні.