Таємничі круглі могили в пустелі – що виявили дослідники, хто там похований – коли вони були зведені

У них поховані кістки людей і тварин.

Дослідники з Університету Маккуорі, французького наукового підрозділу HiSoMA та Польської академії наук за допомогою супутникових знімків виявили в пустелі Атбай у Східному Судані — невеликій частині значно більшої Сахари — таємничі круглі масові поховання. За словами вчених, вони виявили сотні таких поховань і продовжують знаходити нові.

Науковці зазначають, що в цих похованнях містяться кістки людей і тварин. Часто вони акуратно розташовані навколо центральної фігури.

За оцінками вчених, ці поховання були створені в четвертому і третьому тисячоліттях до нашої ери. У всіх є велика кругла стіна, діаметр деяких “поховань в огорожах” досягає 80 метрів, а всередині поховані люди, корови, вівці та кози.

Науковці повідомляють, що вже виявили 260 раніше невідомих поховань в огорожах на сході від річки Ніл, на території, що займає майже 1000 кілометрів пустелі. Вони зазначають, що ці поховання вже були відомі за кількома розкопаними зразками, знайденими в пустелях Єгипту та Судану, але ставили вчених у глухий кут. Якщо раніше вважалося, що це окремі випадки, тепер стало зрозуміло, що це стійка закономірність. Дослідники вважають, що такі поховання свідчать про загальну кочову культуру, що охоплювала велику пустельну територію.

Більшість поховань виявлено в межах сучасного Судану, на схилах пагорбів Червоного моря. Радіовуглецевий аналіз і кераміка з небагатьох розкопаних пам’яток свідчать про те, що ці люди жили приблизно в 4000-3000 роках до нашої ери, незадовго до виникнення фараонів в Єгипті. Проте люди, які створили ці поховання, були кочівниками, що розводили стада.

У деяких пам’ятках вчені виявили “вторинні” поховання, розташовані навколо “первинного” поховання людини в центрі — можливо, вождя або іншого важливого члена громади. Дослідники підкреслюють, що це суспільство ще не мало чіткої ієрархії між правителем і підданими, як це спостерігалося в таких культурах, як Єгипет, з його фараонами і хліборобами. Однак це свідчить про перші ознаки соціальної нерівності.

Поховання також вказують на те, що велика рогата худоба мала важливе значення для цих давніх людей. Поховання поруч із тваринами демонструють повагу до них.

Що сталося з цими стародавніми племенами, достеменно невідомо. Пам’ятки датуються 4000-3000 роками до н.е., тобто, до завершення періоду “зеленої Сахари”. Вчені називають цю фазу “Африканським вологим періодом”. З півночі на південь літній мусон поступово відступав, зменшуючи кількість опадів і скорочуючи пасовища. Це змушувало кочівників залишати спраглу худобу, збільшувати мобільність своїх стад, мігрувати на південь або тікати до Нілу.

Пам’ятки в основному розташовані поблизу місць, які на той час були сприятливими для водопою: поруч із кам’янистими водоймами на дні долин, дном озер і пересихаючими річками. Це свідчить про те, що в часи, коли ці поховання були створені, пустеля вже була досить посушливою. У якийсь момент, коли трава і чагарники поступилися місцем піску і камінню, утримувати цінну худобу стало недоцільно.

Вчені зазначають, що в ті часи наявність великих стад великої рогатої худоби в цій пустелі, можливо, слугувала способом продемонструвати дороге і рідкісне майно — аналог Ferrari для доісторичних кочівників. Це може пояснити, чому худобу ховали разом із людьми.

Раніше вчені виявили високо в Піренеях загадкову зелену породу, яка, на їхню думку, свідчить про видобуток міді в цьому регіоні. За словами дослідників, люди протягом 4000 років утримували високогірний табір із видобутку міді.