Походження Євфрату: вчені пояснили злиття двох річок мільйони років тому

Він виник внаслідок злиття двох річок приблизно 3,6 мільйона років тому.

Дослідники повідомили, що приблизно 5,4 мільйона років тому на території сучасної Туреччини та Сирії текли дві річки, які впадали в Середземне море. Згодом вони об’єдналися в одну, утворивши Євфрат, що відіграв важливу роль у розвитку ранніх людських цивілізацій Родючого півмісяця, як зазначає Live Science.

За словами вчених, річки палео-Карасу і палео-Мурат впадали в Середземне море до 3,6 мільйона років тому, коли тектонічні зміни змінили їхні русла. Спочатку змінилося русло палео-Мурата, а через 800 тисяч років – палео-Карасу. Приблизно 1,6 мільйона років тому обидві річки злилися і почали текти на південний схід у Перську затоку.

“Сучасний ландшафт на суші, разом із похованими відкладеннями в морі, все ще демонструє чіткі ознаки стародавньої річки Євфрат. Якщо б річки палео-Мурат і палео-Карасу не змінили своїх русел і не злилися, невідомо, чи сформувався б Родючий півмісяць у тому вигляді, в якому він існує сьогодні,” – зазначив перший автор дослідження Ендрю Мадоф, старший сейсмостратиграф нафтогазової компанії Chevron.

Родючий півмісяць часто називають “колискою цивілізації”. Це регіон у Західній Азії, форма якого нагадує бумеранг, що простягається від сучасного Єгипту до південно-східного Іраку. Його східна частина, відома як Месопотамія, включає річки Тигр і Євфрат. Ці дві річки створили оазис родючого ґрунту в посушливій місцевості, що сприяло розвитку стародавніх цивілізацій, таких як шумери та ассірійці, приблизно 6000 років тому.

Хоча Євфрат відіграв важливу роль у розвитку стародавніх цивілізацій, його походження залишається маловідомим. Деякі дослідники раніше вважали, що Євфрат походить від однієї річки, що впадала в Середземне море або в стародавні озера на території сучасної Туреччини. Інші вважали, що він виник від річки, що протікала на Аравійському півострові.

Нове дослідження показує, що Євфрат походить від двох річок, а не від однієї.

Дослідники використали сейсмічні дані, карти поверхні суші та супутникові знімки для відтворення геологічної історії Євфрату. Вони виявили річкові відкладення віком від 5 до 6 мільйонів років, поховані біля узбережжя Лівану, і порівняли їх із раніше задокументованими річковими відкладеннями аналогічного віку біля узбережжя Туреччини. Це дозволило їм виявити дві стародавні річки: палео-Карасу і палео-Мурат.

Ці річки впадали в Середземне море під час і після Мессинської кризи солоності, періоду тривалістю близько 700 000 років, коли тектонічні процеси призвели до висихання більшої частини моря. Воно знову наповнилося водою 5,33 мільйона років тому, затопивши борозни й осадки, залишені двома річками на морському дні. Саме ці залишки були виявлені під час нового дослідження.

Раніше геологи змогли розкрити таємницю найбільшої притоки річки Колорадо. Незабаром після свого утворення вона кинула виклик гравітації і деякий час текла вгору.