Перші хребетні: вчені виявили скам’янілості, що змінюють історію — фото

За словами науковців, вони не нагадували амфібій.

Дослідники виявили раніше невідомі скам’янілості істот, що нагадують молодих крокодилів. Вони розповіли про те, як давні водні тварини освоювали сушу, повідомляє Live Science.

Перші чотириногі хребетні (тетраподи) вийшли на сушу в девонському періоді, приблизно від 419 до 359 мільйонів років тому. Це один із найзначніших етапів в історії тварин.

У новому дослідженні вчені стверджують, що ці ранні хребетні були менш схожі на амфібій і більше — на людей. Вони зазначають, що у них не було стадії пуголовка, натомість вони розвивалися безпосередньо: від меншої версії до більшої.

Тім Смітсон, запрошений науковий співробітник Кембриджського університету, який спеціалізується на ранніх чотириногих, але не брав участі в дослідженні, зазначив, що це дослідження робить важливий внесок у розуміння репродуктивної біології розвитку ранніх чотириногих. Відкриття свідчить про те, що «найперші чотириногі, які зробили перші кроки на суші, могли покладатися на успішні репродуктивні та онтогенетичні стратегії своїх предків». «Прямий розвиток спростив життя — на одну проблему менше!», — додав Смітсон.

Нове дослідження частково базується на скам’янілостях ранніх наземних хижаків, відомих як емболомери. Ці істоти виглядали як щось середнє між крокодилом і вугром, вони населяли річки, озера та болота 350–280 мільйонів років тому. Хоча дорослі особини могли досягати понад трьох метрів у довжину, дослідження виявило рідкісні скам’янілі залишки з струмка Мазон-Крік, неподалік від Чикаго, які зберегли емболомерів у віці від кількох днів до кількох тижнів після вилуплення.

«Це найменші деталі перших моментів життя цих тварин, і ми ніколи раніше не бачили нічого подібного на всій цій ділянці еволюційного дерева», — зазначив співавтор дослідження Джейсон Пардо, науковий співробітник з еволюційної біології у Вільнюському університеті в Литві та науковий співробітник Польового музею в Чикаго.

Вчені не виявили у скам’янілостях зовнішніх зябер чи інших ознак пуголовків, які очікували побачити у ранньої наземної тварини. Після цього вони перевірили інші скам’янілості, що відносяться до періоду до та під час «переходу від плавників до кінцівок», але й у них не виявили ознак життєвого циклу, подібного до амфібій.

«Відтоді, як ми почали вивчати еволюцію, ми припускали одну історію про те, як ми здійснили цей перехід від води до суші. Насправді у нас зовсім інша історія», — сказав Пардо.

«Матеріали з Мазон-Крік чудові, дослідження цікаве, а інтерпретація скам’янілостей обґрунтована, але я не вважаю, що результати настільки дивовижні», — зазначив Пер Ахльберг, професор еволюційної біології організмів в Уппсальському університеті у Швеції.

Вчений, який спеціалізується на ранній еволюції чотириногих і не брав участі в новому дослідженні, підкреслив, що вчені знали, що у деяких ранніх чотириногих була личинкова стадія, схожа на стадію сучасних саламандр. Але це не означає, що всі ранні чотириногі були однаковими.

«Останніми роками ніхто не стверджував, що всі ранні чотириногі мали таку личинкову стадію або що це було необхідним для переходу на сушу. Я маю на увазі, що працюю в самому центрі цієї галузі досліджень уже 40 років і ніколи про це не замислювався», — сказав Ахльберг.

Раніше палеонтологи виявили скам’янілості «останнього титана» Таїланду — довгошийого динозавра, який жив на Землі 120 мільйонів років тому, коли регіон був напівпосушливим.