Арктика досягла критичної межі – танення льодовиків вдарило по харчовому ланцюгу.

Північний льодовитий океан досяг переломного моменту у 2009 році.

Науковці повідомили, що Північний льодовитий океан перейшов точку неповернення, що завдало серйозного удару по харчовому ланцюгу цього регіону. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на комерційне рибальство та здатність океану поглинати вуглець, як зазначає Live Science.

Згідно з думкою дослідників, великі площі танення морського льоду в Арктиці призводять до суттєвого зниження рівня нітратів — основної поживної речовини, що є основою морського харчового ланцюга, а отже, підтримує важливі рибальські промисли в регіоні. Коли лід зникає, на поверхню води потрапляє більше світла, що стимулює зростання фітопланктону. Коли він гине, його клітини опускаються на дно і розкладаються бактеріями, які споживають нітрати та кисень.

Дослідження вчених показало, що бактерії споживають більше нітратів, ніж може витримати арктична екосистема. Цей процес відомий як “денітрифікація”, і, як пояснила перша авторка дослідження Марта Сантос-Гарсія, аспірантка з арктичної морської біогеохімії в Единбурзькому університеті, він є незворотнім за нинішніх кліматичних умов, оскільки ми перейшли поріг, коли така кількість сонячного світла досягає океану, що це значно підвищує продуктивність фітопланктону.

“Навіть якщо морський лід тимчасово збільшиться, арктична система поживних речовин реагує в набагато триваліших часових масштабах. Короткочасне збільшення морського льоду навряд чи швидко відновить зниження запасів нітратів, на відновлення яких може знадобитися значно більше часу”, – зазначила Сантос-Гарсія.

Зниження рівня нітратів врешті-решт може негативно вплинути на фітопланктон, оскільки цим мікроскопічним організмам нітрати необхідні для фотосинтезу. Як наслідок, перехід до режиму з низьким вмістом нітратів може прискорити зміну клімату, оскільки нітрати відіграють важливу роль у біологічному насосі океану, який поглинає вуглекислий газ з атмосфери за допомогою фотосинтезу та утримує його на глибині, коли фітопланктон і тварини, що ним живляться, гинуть.

“За обмеженої кількості таких поживних речовин, як нітрати, цей механізм не може ефективно функціонувати”, — сказала Сантос-Гарсія.

Щоб зрозуміти, як змінювалася екосистема Арктики, вчені проаналізували дані, зібрані за 20 років, з Фрамської протоки, проходу між Гренландією та Шпіцбергеном, який є основним шляхом впадання арктичних вод в Атлантичний океан. Вони виявили різке зниження рівня нітратів у цьому регіоні після 2009 року, що збіглося з різким скороченням арктичного морського льоду та поступовою зміною угруповань фітопланктону в бік дрібніших видів, здатних виживати в умовах низького рівня поживних речовин.

“Зміни в бік дрібнішого фітопланктону вже спостерігалися в деяких частинах Арктики, хоча раніше ці зміни не пов’язувалися з втратами нітратів. Це важливо, оскільки дрібніший фітопланктон, як правило, менш ефективний у передачі енергії вгору по харчовому ланцюгу. Велика частина енергії переробляється всередині мікробних спільнот, а не передається більшим зоопланктонам, рибам, морським птахам і морським ссавцям”, – пояснила Сантос-Гарсія.

Фітопланктон займає найнижчий рівень у харчовому ланцюзі, тому наслідки виснаження нітратів поширяться по всій арктичній екосистемі, впливаючи на види на найвищих рівнях.

Нагадаємо, Американське Національне агентство океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) повідомило, що Арктика пережила найспекотніший рік в історії спостережень. За даними агентства, з жовтня 2024 по вересень 2025 року температура була на 1,60 градуса Цельсія вищою, ніж у 1991-2020 роках.

механізм
Коментарі (2)
Додати коментар
  • Денис Коваленко

    Це тривожний сигнал для всього світу. Втрата льоду в Арктиці не лише змінює екосистему, а й загрожує глобальній безпеці продовольства та клімату. Потрібні негайні дії для збереження природи.

    • Катерина Мельник

      Ви абсолютно праві. Танення льодовиків в Арктиці серйозно впливає на екосистеми і глобальні ланцюги постачання їжі. Вчасні заходи з охорони довкілля є критично важливими для збереження стабільності клімату і продовольчої безпеки.