У забутій могилі виявили сотні скарбів

Гробниця знаходиться в Сан-Джуліано, приблизно за 70 кілометрів на північний захід від Рима.

У центральній Італії археологи виявили повністю закриту етруську камерну гробницю, яка залишалася недоторканою з моменту її закриття приблизно 2600 років тому. Про це повідомляє Indian Defence Review.

Вказується, що ця знахідка, зроблена в районі Сан-Джуліано, вважається одним із найзначніших відкриттів останніх десятиліть для розуміння доримської цивілізації, що колись процвітала в цьому регіоні.

Розкопки проводила міжнародна команда в рамках археологічного дослідницького проєкту Сан-Джуліано, під керівництвом археолога з Університету Бейлора Давіде Зорі. Оскільки печатка гробниці ніколи не була порушена, її вміст зберігся в стані, який рідко зустрічається на місцях, що пережили століття грабежів.

Гробниця розташована в Сан-Джуліано, приблизно за 70 кілометрів на північний захід від Рима, у горбистій місцевості Лаціо. За даними дослідницької групи, камера датується VII століттям до н. е. і містила останки чотирьох осіб, укладених на висічених у камені ложах.

Цікаво, що навколо останків було знайдено понад 100 похоронних предметів, зокрема керамічні вази, залізну зброю, бронзові прикраси та срібні резинки для волосся. Зорі зазначив, що камерну гробницю такого віку раніше ніколи не розкопували в регіоні з використанням сучасних археологічних методів, назвавши повністю закриту поховання рідкісною знахідкою для етруської археології.

Попередній аналіз свідчить, що чотири виявлені особи можуть становити дві пари “чоловік-жінка”, хоча дослідники зазначають, що для більш остаточних висновків необхідні подальші антропологічні, ізотопні та генетичні дослідження. Як пояснив Зорі, самі розкопки завершені, але аналіз отриманих даних тільки розпочався.

Десятиліття роботи в Сан-Джуліано

Цікаво, що дослідницький проєкт у Сан-Джуліано триває з 2016 року, в ході якого було задокументовано понад 600 гробниць у некрополі, що оточує стародавнє етруське місто, яке колись стояло на вершині плато Сан-Джуліано.

Досі кожна друга камерна гробниця, виявлена на цьому місці, – споруди, витесані з каменю у формі невеликих будинків зі скатними дахами, – була в якийсь момент розграбована, причому деякі з них були спустошені ще наприкінці III століття до н. е., під час ранньої римської окупації цієї території.

Проєкт є результатом співпраці між консорціумом університетів під керівництвом Університету Бейлора та Академією Вергілія в Римі, що здійснюється у партнерстві з містом Барбарано-Романо.

Його ширша мета, як зазначено в заяві проєкту, полягає у реконструкції довгострокових змін у заселенні плато Сан-Джуліано та навколишніх пагорбів людьми, простежуючи історію цього району від його етруського походження до приєднання до Римської імперії, подальшого перетворення на середньовічний замок і остаточного запустіння десь до 1300 року нашої ери.

Дослідники вважають, що сотні висічених у скелях гробниць, які оточують плато, були тісно пов’язані з самим етруським містом, що робить нещодавно відкриту камеру рідкісним, незайманим вікном у похоронні звичаї, які в іншому разі були б приховані століттями руйнувань. Після завершення розкопок наступний етап роботи буде зосереджений на тому, що недоторкані похоронні предмети та скелетні останки можуть розповісти про людей, яких було поховано тут майже три тисячоліття тому.

Новини археології

Протягом багатьох років сотні вирівняних ям, розкиданих по ландшафту Данії, залишалися такими, що не піддавалися простим інтерпретаціям. Ці довгі ряди ям, які отримали назву “хульбельтери” (буквально “пояси з ямами”), кожна з яких має глибину всього кілька сантиметрів, датуються приблизно 2500 роками – найранішими часами доримської залізної доби. І хоча на перший погляд вони можуть здатися чимось звичайним, хульбельтери стали найзагадковішою та найскладнішою археологічною проблемою Данії.