У тропічному лісі з’явилися 30 маленьких бетонних “житлів”: там оселилися невловимі істоти.

Дослідники вивчали штучні укриття протягом двох років, щоб з’ясувати, які з них були більш привабливими для маленьких амфібій.

Міцні свистячі жаби (Austrochaperina robusta) – це невеликі жаби, які живуть у вологих тропіках Квінсленда. Їхня довжина становить всього 2 см, а коричневий колір тіла робить їх важкими для виявлення серед рослинності. Про це повідомляє discoverwildlife.

Дослідники прагнули дізнатися більше про ці невловимі види, створивши для них різноманітні типи маленьких будиночків, і у жаб виявився явний фаворит. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Ecology and Evolution, бетонні “квартири” виявилися набагато популярнішими, ніж дерев’яні укриття.

Міцні свистячі жаби зазвичай ховаються під камінням та колодами, тому вчені виготовили 30 дерев’яних будиночків, щоб забезпечити їм комфортні умови.

“Ми знайшли повалені дерева на місці та розпиляли їх на необхідні розміри”, – зазначає провідний автор дослідження Джорді Гроффен, науковець з Університету Джеймса Кука (JCU) у Квінсленді, Австралія.

Також вони створили 30 бетонних будиночків, схожих на квартири, щоб імітувати камені, під якими іноді ховаються жаби.

“Вони мають розмір валуна і складаються з шести камер з численними проходами. На деяких з них росли красиві мохи”, – додав він.

Чим вчені були здивовані

Потім дослідники спостерігали за цими укриттями протягом двох років, щоб з’ясувати, які з них були більш популярними серед маленьких амфібій. Для об’єктивного порівняння маленькі будиночки були розташовані парами (один дерев’яний, один бетонний).

Доступ до кожної камери здійснювався через знімну пробку. Це дозволяло їм заглядати всередину, не турбуючи тварин, і навіть фотографувати мешканців. Результати вразили вчених:

“Жабам ці укриття сподобалися більше, ніж ми очікували. Це новий неінвазивний метод моніторингу та підтримки популяцій жаб”.

Цікаво, що бетонні притулки стали явними переможцями. Дослідники спостерігали, як жаби використовували штучні будиночки 801 раз. У 75 відсотках випадків вони обирали бетонні укриття.

“Частково це можна пояснити тим, що бетонні укриття не руйнувалися з часом, а також, ймовірно, їхніми теплоізоляційними властивостями”, – зазначають автори в статті.

Жабам знадобився певний час, щоб звикнути до нових домівок.

“Хоча вони почали їх використовувати відразу, минуло два роки, перш ніж вони почали в них розмножуватися. Але коли це сталося, їм це дуже сподобалося”, – пояснив Гроффен.

Експерти виявили шість кладок яєць, всі з яких знаходилися під бетонними укриттями. Це відкриває перед вченими захоплюючу можливість дізнатися більше про маловивчену стадію розвитку яєць цього виду.

Зазначається, що зазвичай дослідники вивчають розмноження цих жаб, слухаючи шлюбні крики дорослих самців. Пошук яєць може наражати потомство на небезпеку. Гроффен зазначив:

Зазвичай яйця знаходять, лише перевертаючи предмети, що може пошкодити мікросередовище існування. Є ймовірність, що ви можете нашкодити жабам або їхнім яйцям”.

Важливо, що знання про те, що штучні бетонні укриття ідеально підходять для жаб, може допомогти захистити інші види наземних жаб, такі як жаба-дитинча Белленден-Кер, що перебуває під загрозою зникнення.

Спостереження за тваринами

Велика акула-молот – найбільший вид акул-молотів, що досягає 6 метрів у довжину і більше. Цей вид, що перебуває під загрозою зникнення, мешкає в тропічних і теплих водах по всьому світу, де зазвичай населяє прибережні райони.