За ними стоїть програма вартістю $67 мільярдів.
Відомо, що спочатку американські ВПС планували закупити до 750 таких винищувачів для заміни старих F-15. Проте після розпаду Радянського Союзу у 1991 році основна загроза з боку радянської авіації зникла, і плани були суттєво скорочені.
В результаті це обернулося великими витратами. Значні витрати на розробку довелося розподілити на меншу кількість літаків, і вартість одного F-22 зросла до приблизно 350 мільйонів доларів. Загальна вартість програми, за наявними даними, склала $67,3 мільярда – і це стало одним із основних аргументів для зупинки виробництва.
Війни в Іраку та Афганістані також вплинули на ситуацію. Під час бюджетних переглядів 2009 року Пентагон зосередився на боротьбі з повстанцями, де дорогий стелс-винищувач виявився непотрібним. Міністр оборони Роберт Гейтс вирішив, що для наземних операцій він є зайвим.
Окремо варто згадати питання експорту. Конгрес США ще у 1998 році ухвалив так звану поправку Obey, яка повністю заборонила продаж F-22 будь-яким іноземним державам – навіть союзникам. Це рішення було прийнято для захисту секретних стелс-технологій.
В результаті Lockheed Martin не змогла продати жодного літака за кордон, щоб хоч якось компенсувати витрати на виробництво.
Зрештою Вашингтон вирішив зосередитися на F-35 Lightning II – більш універсальному винищувачі, який є дешевшим в обслуговуванні та активно продається союзникам по всьому світу. Це і стало фіналом історії F-22.
“Аналог” винищувача
Раніше ми повідомляли, що радянський конкурент F-22 здійснив лише один політ. Так, МіГ 1.44 мав стати найсучаснішим винищувачем СРСР, але в підсумку так і не був запущений у серійне виробництво.
Цікаво, як технології та вартість визначають обмежену кількість таких винищувачів. Це справді показник якості та складності створення сучасної авіації.
Саме так! Високі технологічні вимоги і величезні витрати на розробку та виробництво обмежують кількість таких винищувачів, роблячи їх справжніми шедеврами авіації.