У Південній Африці знаходиться геологічний велетень, що містить запаси золота на 500 мільярдів доларів.

Басейн Вітватерсранд сформувався 2,7-3 млрд років тому.

Басейн Вітватерсранд у Південній Африці забезпечив більше золота, ніж будь-яка інша територія на планеті. Зокрема, геологічні дослідження та дані з гірничодобувної галузі свідчать, що з моменту його відкриття у 1886 році тут було видобуто близько 40% всього золота, яке коли-небудь добувалося людством, а саме 45,3 млн кг. Про це повідомляє Indian Defence Review.

За оцінками фахівців, у басейні все ще є золото на суму приблизно пів трильйона доларів, причому залишкові запаси перевищують 45 млн кг. Однак значна частина цих запасів недоступна через низький вміст руди або велику глибину золотоносних шарів гірських порід.

“Басейн є унікальним не лише завдяки своїм розмірам, а й віку. Породи, що містять золото, сформувалися під час одного з найдавніших стабільних періодів у розвитку земної кори, а історія Вітватерсранда тісно пов’язана з сучасною Південною Африкою, формуючи економіку країни та міста таким чином, що це досі помітно на плато Йоганнесбурга”, – зазначають у матеріалі.

Стародавні річки накопичували золото протягом мільярдів років

Басейн Вітватерсранд виник 2,7-3 млрд років тому під час архейської ери, коли атмосфера Землі містила мало кисню, а на планеті переважало мікробне життя.

“Річки текли через вулканічні території, відомі як зеленокам’яні пояси, розмиваючи мінерально багаті породи та несучи частинки золота вниз за течією. Оскільки золото має високу щільність, воно осідало в руслах річок та на гравійних мілинах, накопичуючись протягом тривалих проміжків часу”, – розповіли в Indian Defence Review.

Проте осади поховали ці відкладення, а під впливом тепла й тиску вони ущільнилися в тверду породу, яку називають конгломератом – це тип відкладення, що геологи класифікують як палеоплацер, а саме стародавнє річкове відкладення, збережене в камені.

Зазначається, що округлі форми багатьох золотих частинок у конгломератах досі нагадують елементи, перенесені водою, що є прямим фізичним доказом процесу їхнього утворення.

Знахідка золотошукача, яка стала основою міста

Золотоносні відслонення вздовж хребта Вітватерсранд були виявлені золотошукачем Джорджем Гаррісоном у 1886 році, що започаткувало одну з найтриваліших гірничих операцій в історії. Вже через кілька років наметове поселення перетворилося на Йоганнесбург, а навколо шахт швидко розвивалися залізничні колії, переробні заводи та фінансові установи.

“Золото рідко зустрічалося у вигляді великих самородків. Воно існувало у вигляді мікроскопічних частинок, розсіяних у конгломератовій породі, що вимагало дроблення великих обсягів сировини та хімічної обробки, методи якої вдосконалювалися протягом десятиліть. Ця обставина з самого початку перетворила Вітватерсранд на промислове підприємство, яке покладалося на техніку та організацію, а не на індивідуальний пошук скарбів”, – пояснили у виданні.

Дебати щодо походження

Протягом більшої частини 20 століття дослідники обговорювали, чи утворилося золото Вітватерсранда внаслідок давніх річкових процесів, чи пізніше гідротермальні рідини з верхньої кори Землі відклали його після формування конгломератів. Це розрізнення було важливим, адже кожна теорія вказувала на різні стратегії розвідки та видобутку.

“Команда Університету Арізони вирішила суперечку на користь моделі палеоплацерів, використовуючи ізотопне датування ренію-осмію, розроблене в лабораторії NTIMS університету за підтримки Фонду В. М. Кека. Ця техніка вимірює співвідношення радіоактивного ренію-187 до його продукту розпаду – осмію-187. Реній-187 має період напіврозпаду 45 мільярдів років, що робить його одним із небагатьох інструментів, здатних точно датувати настільки стародавні матеріали”, – зазначили у матеріалі.

У підсумку вчені з’ясували, що у Вітватерсранді спостерігається чітка мантійна сигнатура, яка, ймовірно, настільки виражена через те, що 3 млрд років тому мантія Землі в цьому конкретному місці була гарячішою та багатшою на золото, порівняно з пізнішими родовищами.

Інші дослідження вчених

Як повідомляв УНІАН, раніше вчені виявили на дні океану жовту “цегляну дорогу”. Дослідники кажуть, що ґрунт має майже такий вигляд, як “запечена скоринка”, яку можна зняти.

Також повідомлялося, що Китай висадив 66 млрд дерев у пустелі розміром із Польщу. Це зробили для того, аби зупинити просування піску на ферми, дороги та міста.