Від мисливців до вегетаріанців: все більше ведмедів обирають рослинну їжу

Дослідники вказали, що ведмеді не мають однакового раціону в різних місцях.

Відзначається, що дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, об’єднує сучасні дані про харчування ведмедів із викопними свідченнями. Автори роботи виявили, що ведмеді можуть змінювати свою екологічну роль в залежності від пропозицій ландшафту.

Дослідники підкреслили, що ведмеді не мають однакового раціону в різних регіонах. Їхнє харчування може включати ягоди, коріння, горіхи та трави, а також комах, рибу та інших ссавців. Співвідношення цих складових варіюється в залежності від місця та часу року.

Вчені зібрали інформацію про раціон з мікрогістологічних досліджень фекалій і вмісту шлунка ведмедів. Вони зібрали 210 записів про харчування з 155 досліджень, що охоплюють ареали проживання семи наземних видів ведмедів.

Аналіз показав, що ведмеді, зазвичай, були більш м’ясоїдними в малопродуктивних екосистемах з коротким вегетаційним періодом і більш травоїдними в продуктивних екосистемах з тривалішим вегетаційним періодом.

Крім того, вчені реконструювали раціон європейських бурих ведмедів за останні приблизно 55 000 років. Вони виявили, що після останнього зледеніння близько 12 000 років тому бурі ведмеді поступово переходили на більш рослинний раціон у міру зростання первинної продуктивності та подовження вегетаційних сезонів.

Дослідники підкреслили, що ведмідь, який споживає більше рослин, не є “кращим” чи “гіршим”, але змінює спосіб переміщення енергії в екосистемі. Коли великий всеїдний хижак зменшує полювання і збільшує споживання рослинної їжі, це може вплинути на популяції здобичі та на те, як рослини поширюються, витоптуються або удобрюються.

Як ведмеді підтримують здоров’я та силу після сплячки

Раніше вчені дослідили, як ведмеді зберігають своє здоров’я і силу після тривалого періоду сплячки. Для цього дослідники вивчили м’язи восьми диких бурих ведмедів зі Скандинавії.

За словами вчених, головний секрет полягає в мітохондріях – маленьких структурах, які виробляють енергію для м’язів. Під час сплячки їхня кількість у м’язах зменшується. Це призводить до зниження загальної здатності м’язів виробляти енергію. Але найцікавіше: мітохондрії не пошкоджуються і не ламаються. Просто їх стає менше, а ті, що залишаються, працюють набагато ефективніше.