Вчений стверджує, що люди могли б жити довше: у всьому “винні” динозаври.

Дослідник висунув припущення, що еволюційний тиск в епоху динозаврів змусив ссавців обрати швидке розмноження замість тривалого життя.

Мікробіолог з Бірмінгемського університету Жуан Педру де Магальяйнс запропонував цікаву гіпотезу: люди та інші ссавці могли б мати значно довше життя, якби не епоха динозаврів, повідомляє Popular Mechanics.

За його словами, протягом понад 100 мільйонів років, коли динозаври домінували, ранні ссавці змушені були адаптуватися до постійної загрози виживання. У таких умовах еволюція “обрала” швидке розмноження як більш ефективну стратегію, ніж довге життя.

Науковець назвав цю концепцію “гіпотезою вузького місця довголіття”. Вона полягає в тому, що через тривалий еволюційний тиск ссавці могли втратити або деактивувати гени, що відповідають за довголіття та регенерацію. Результати дослідження були опубліковані у журналі BioEssays.

Де Магальяйнс зазначає, що навіть сьогодні ссавці, включаючи людей, залишаються під впливом цих давніх генетичних змін. Для порівняння, багато рептилій демонструють повільніше старіння та кращі здібності до відновлення тканин.

Серед прикладів – відсутність у ссавців деяких ферментів, необхідних для відновлення пошкоджень шкіри, або обмежена регенерація органів. На відміну від рептилій, зуби людини не відновлюються протягом усього життя.

Водночас дослідник підкреслює, що це лише припущення, яке потребує подальшого вивчення. Проте воно може пояснити не лише процес старіння, а й, зокрема, поширеність онкологічних захворювань серед ссавців.