Вчені знайшли грибок, що споживає золото: його вже почали використовувати.

Грибок не просто “споживає” золото, а трансформує його в захисну оболонку для себе.

У 2019 році австралійські науковці зробили відкриття, яке поставило під сумнів усталені уявлення про взаємодію живих організмів із благородними металами. Як повідомляє видання Daily Galaxy, звичайний ґрунтовий грибок Fusarium oxysporum виявив здатність не лише взаємодіяти із золотом, а й фактично “покривати” себе ним, використовуючи метал як свого роду захист.

Дослідники пояснюють, що золото традиційно вважається хімічно інертним елементом, який майже не реагує з живими організмами. Це одна з причин його високої вартості. І саме тому відкриття гриба, який фактично “пожирає” золото, викликало великий подив у науковій спільноті. За словами вчених, гриб здатен окиснювати частинки золота в навколишньому середовищі, розчиняти їх, а потім знову осаджувати у вигляді твердих частинок на своїй поверхні.

Керівник дослідження доктор Цін Боху підкреслив, що така поведінка є “незвичною і дивною” з огляду на хімічну неактивність золота. Фактично, зазначають науковці, гриб виконує те, що недоступно більшості організмів – перетворює інертний метал на біологічно корисний ресурс.

Більше того, дослідження показало, що гриби, вкриті золотом, мають еволюційну перевагу. Вони ростуть швидше і досягають більших розмірів, ніж ті, що не взаємодіють із металом. Як зазначають вчені, це також сприяє формуванню більш різноманітного грибного середовища навколо них. Фактично, це перше свідчення того, що гриби можуть відігравати роль у кругообігу золота на поверхні Землі.

Відкриття було зроблене у регіоні Боддінгтон у Західній Австралії – місцевості, відомій значними покладами золота. Сам гриб Fusarium oxysporum не є рідкісним: він широко поширений у ґрунтах по всьому світу. Деякі його штами є безпечними або навіть корисними для рослин, тоді як інші можуть викликати серйозні захворювання сільськогосподарських культур.

Попри це, інтерес до відкриття швидко вийшов за межі фундаментальної науки. Гірничодобувні компанії, за даними журналістів, розглядають можливість використання гриба як природного індикатора родовищ. Аналізуючи ґрунт на наявність специфічних штамів, геологи могли б визначати перспективні ділянки для видобутку без необхідності масового тестового буріння. Такий підхід, вважають експерти, здатен зменшити витрати і мінімізувати шкоду довкіллю.

Водночас у публікаціях останніх років з’являються й більш футуристичні ідеї. Зокрема, обговорюється потенційне використання мікроорганізмів у космічному видобутку корисних копалин. Йдеться про концепцію так званої “метаболічної мінералургії”, коли біологічні процеси застосовуються для обробки руд у складних умовах, наприклад на астероїдах. Утім, як наголошують журналісти, ці припущення поки що залишаються гіпотетичними і не є частиною оригінального дослідження.

Науковці також застерігають від некритичного використання такого гриба. Деякі штами Fusarium oxysporum є небезпечними патогенами, які викликають хворобу рослин “фузаріозне в’янення” і можуть знищувати врожаї бананів, томатів та інших культур. Це означає, що будь-яке практичне застосування вимагатиме суворого контролю, щоб уникнути екологічних ризиків.

Інші наукові відкриття

Як писав УНІАН, сучасна фізика підтверджує, що втілити мрію середньовічних алхіміків і перетворити свинець на золото в принципі можливо. Це відбувається на ядерному рівні: потрібно видалити три протони з атома свинцю.

Але зробити це надзвичайно складно, оскільки потрібне дуже просунуте обладнання. В експерименті на Великому адронному колайдері вчені випадково отримують мікроскопічні кількості золота під час зіткнень ядер свинцю, але ці обсяги є практично незначними.