Вчені встановили пару “великих очей” на березі і залишили їх там на 46 днів: що відбулося

Дослідники прагнули знайти метод захисту риби, який би не впливав на чисельність морських птахів.

Науковці в західній частині Балтійського моря намагалися знайти спосіб відлякати птахів від крадіжки риби з сіток і незабаром виявили, що їхнє креативне рішення виявилося недовговічним. Про це повідомляє discoverwildlife.

Птахи, такі як великі баклани та чайки, можуть створювати труднощі для рибальства та аквакультури, оскільки вони пікірують у сітки та крадуть легкодоступну рибу на вечерю.

Це може негативно вплинути на популяції риб, зменшити доходи рибалок і навіть завдати шкоди птахам, якщо вони заплутаються в сітках або будуть застрелені рибалками, які намагаються їх відлякати.

Дослідники прагнули знайти метод захисту риби, який би не впливав на чисельність морських птахів, тому вони намалювали очі на вітряках, щоб спробувати їх відлякати. Спочатку це дало результати, але відлякування голодних птахів виявилося недовготривалим. Результати дослідження опубліковані в журналі Royal Society Open Science.

“У західній частині Балтійського моря для лову мігруючих риб використовуються великі стаціонарні пастки (загонні сітки). Ці знаряддя приваблюють хижих морських птахів, які харчуються спійманою рибою. Ми протестували плавучий буй “Надвигающееся око” (LEB), плавучий млин з парою очей, надрукованих на крилах, призначений для створення відштовхувального ефекту шляхом імітації наближення хижака”, – зазначають автори дослідження.

Вказується, що загонні сіткові пастки працюють за рахунок використання дерев’яних жердин і сітчастих панелей для спрямування косяків риби в замкнутий простір із пасткою на кінці, яку регулярно очищають рибалки. Вчені пояснили:

“Ці жердини та сітки, що виступають з поверхні між ними, часто слугують сідалами для прибережних хижих морських птахів. Ці птахи зазвичай користуються великим скупченням риби всередині пастки, щоб харчуватися нею”.

Птахи-злодії

Згідно з дослідженням, великі баклани, великі чорнохвості чайки, малі чорнохвості чайки та сріблясті чайки часто крадуть рибу з цих сіток.

“Оскільки в кожній рибальській пастці та навколо неї постійно перебуває кілька десятків птахів, потенційні економічні втрати для власників ставних сіток можуть бути значними”, – зазначають автори.

Цікаво, що для відлякування птахів від улову, рибалки намагалися накривати пастки сіткою або створювати укриття для риби, але це не дало результату.

“Великі баклани примудрялися проникати в ставну сітку під водою через отвір, коли захисна сітка закривала камеру”, – кажуть вони.

Хоча створення невеликих камер усередині ставних сіток і запобігало доступу птахів до риби, це збільшувало їхні шанси заплутатися в снастях і потонути.

Щоб перевірити інший підхід, вчені створили “буй-відлякувач” (LEB), щоб спробувати відлякати птахів. Вони додали:

“LEB являє собою невеликий плавучий вітряк з намальованими на кожній стороні крил ескізами очей різного розміру. Поки вітер розгойдує крила, швидка зміна розмірів очей, імовірно, створює у птахів, що спостерігають, враження наближення хижака, змушуючи їх уникати або відлітати з цієї місцевості”.

Спочатку здавалося, що це працює – через чотири дні після встановлення LEB на контрольному ділянці спостерігалося майже в чотири рази більше морських птахів, ніж на ділянці з пристроєм у вигляді очей-лякалок. Але ефект тривав недовго.

“Однак в останній день експерименту (день 46) різниця перестала бути значною”, – зазначають автори дослідження, припускаючи, що сміливі птахи швидко звикли до лякаючих поглядів і більше не відлякувалися ними.

“Приблизно через місяць після встановлення LEB усі розглянуті тут групи птахів звикли до пристрою, і лякаючий ефект LEB на хижих морських птахів більше не був помітний”, – додали вони.

Новини про птахів

Вперше за 200 років в Атлантичному лісі в Бразилії розмножуються червоно-зелені ара (Ara chloropterus), переливаючись багряними та смарагдовими барвами. Успішне вилуплення двох пташенят знаменує собою перше задокументоване повернення цього виду в біом і є важливою віхою у збереженні прибережних лісів Бразилії.