Виробництво цих літаків було завершено ще у 1993 році.
Парк стратегічної авіації Росії швидко зменшується, і наразі в бойовому стані залишилося лише 27–30 надзвукових Ту-22М3, повідомляє 19FortyFive.
З початку повномасштабного вторгнення Росія втратила від 10% до 15% цих літаків. За наявними даними, окупанти втрачають дорогі платформи через успішні дії ЗСУ, а також через технічний знос.
“Ту-22 поступово вичерпується, і оскільки бомбардувальник не має заміни, кожна втрата назавжди підриває можливості Росії для дальніх ударів”, – зазначає аналітик видання.
Літаки знищуються не лише в повітрі, а й на землі. Зокрема, борти були уражені на аеродромах “Сольці-2”, “Оленья” в Арктиці та “Бєлая” у Сибіру.
Таким чином, серйозною проблемою для Росії стала модернізована українська ППО. Зокрема, згадується, як у квітні 2024 року “Ту-22 був збитий модифікованою ракетою С-200, випущеною з відстані 300 кілометрів”.
Головна вразливість агресора, на яку вказують ЗМІ, полягає в неможливості виготовлення нових літаків. Виробництво Ту-22М3 завершилося ще у 1993 році. Двигун НК-25, який живить літак, більше не виробляється, що змушує росіян використовувати деталі зі старих заземлених літаків.
“Росія не має промислових потужностей для заміни літака. Це означає, що флот Ту-22 поступово занепадає”, – підсумовує автор.
Субмарини Росії
Раніше УНІАН повідомляв про новий російський атомний підводний човен “Хабаровськ”, який вважається носієм ядерних безпілотних торпед “Посейдон”. Судно будують з 2014 року, а його основна особливість – можливість нести до 12 таких торпед, які Росія позиціонує як зброю стратегічного стримування.
Водночас експерти сумніваються в реальній ефективності цього проєкту й навіть ставлять під сумнів, навіщо Росії окремий носій, якщо “Посейдонам” приписують майже необмежену дальність ходу.
Цікаво, як технологічна відсталість і санкції впливають на військову потужність Росії. Відновити виробництво Ту-22М3 їм справді не під силу.
Технологічна відсталість і західні санкції серйозно гальмують відновлення виробництва Ту-22М3, обмежуючи доступ до потрібних компонентів і технологій. Це суттєво послаблює військову потужність Росії.