“Сталеві труни”: Україна “перемолола” елітні танки Росії, – 19FortyFive

За даними моніторингових ресурсів, Росія втратила понад тисячу Т-80, а проблемна конструкція та тактичні прорахунки змусили Москву повертати на фронт застарілі Т-62.

Російський парк танків Т-80, який свого часу вважався одним із найшвидших і найтехнологічніших у ЗС РФ, зазнав нищівних втрат у війні проти України. За даними військового моніторингового ресурсу Oryx, задокументовано щонайменше 1272 знищених або захоплених танки Т-80 різних модифікацій, пише 19FortyFive.

Загальні втрати російських танків за час повномасштабного вторгнення перевищують 4300 одиниць. На цьому тлі Москва змушена повертати в стрій застарілі Т-62, зняті зі зберігання.

Фатальний недолік конструкції

Т-80 здобув репутацію “сталевої труни” через особливості конструкції. Головна проблема – автомат заряджання з розміщенням боєприпасів у каруселі під баштою. У разі пробиття броні детонація снарядів часто призводить до вибуху, що зриває башту – так званий “ефект розкладачки”.

На відміну від західних танків, де боєкомплект зберігається в ізольованому відсіку з вибивними панелями, у російських машинах до 40 снарядів розташовані безпосередньо в бойовому відділенні. Це зменшує силует танка, але критично підвищує ризик для екіпажу.

Дорога швидкість

Т-80 став розвитком радянського Т-64 і отримав газотурбінний двигун, що дозволяв розвивати швидкість понад 70 км/год. Проте така установка виявилася надзвичайно паливомісткою та складною в обслуговуванні. За оцінками, Т-80 обходиться приблизно у 3,5 раза дорожче за Т-64.

Попри імідж “елітної” машини, бойова історія Т-80 була суперечливою. У Чечні танк продемонстрував проблеми з живучістю та підготовкою екіпажів. У наступних конфліктах його застосування було обмеженим, однак у 2022 році через втрати Т-72 і Т-90 Росія змушена була активно повернути Т-80 на фронт.

Крах модернізації та тактики

Проблеми бронетехніки наклалися на провал тактичних підходів. Розрекламована модернізація російської армії та концепція батальйонних тактичних груп (БТГ) не виправдали очікувань. Замість гнучкого управління та ініціативи командирів нижчої ланки, на полі бою домінував централізований стиль управління з жорстким дотриманням планів навіть у змінених умовах.

У результаті російські підрозділи неодноразово вдавалися до лобових атак, що призводило до значних втрат техніки.

Повернення до минулого

На тлі виснаження сучасного парку основних бойових танків Москва змушена відновлювати Т-62 – машини 1960-х років. Це свідчить про проблеми з відновленням втрат і виробництвом нової техніки.