Різниця між “вербою” та “івою”: зв’язок з Вербною неділею

Етнолог роз’яснила, чи є в українській мові термін “іва” і чи можна його використовувати в контексті свят.

Назва неділі перед Великоднем у різних слов’янських мовах і традиціях часто викликає непорозуміння: наприклад, чому навіть у російській мові цей день називається “Вербна неділя” (“Вербное воскресенье”), а не “Івова”, якщо слово “верба” є українським?

Раніше ми повідомляли, коли Вербна неділя відзначатиметься у 2026 році, а кандидат історичних наук, етнолог Галина Бондаренко пояснила в коментарі УНІАН, чим верба відрізняється від іви та яке історичне і культурне підґрунтя лежить в основі назви свята Вербниці.

Яку іву називають вербою – яке з цих слів є українським

На початку дослідниця уточнила, що в церковній традиції це свято тривалий час носило назву “Пальмова неділя”, і досі так називається в багатьох європейських мовах, зокрема в англійській: “Palm Sunday”. Воно пов’язане з євангельською подією входу Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди зустрічали його, підстилаючи під ноги пальмове гілля. Але після поширення християнства по світу традиція святкування цієї події поступово адаптувалася до місцевих етнографічних і фольклорних особливостей і вбирала нові елементи:

“Християни пристосувалися до місцевих практик, інтегруючи частину культурної спадщини у свої обряди, але зберігаючи символіку та духовний сенс свят”.

“Навіть Михайло Грушевський свого часу зазначав, що з українських звичаїв і традицій збереглися лише ті, які змогли гармонійно вписатися в церковне життя”, – додала Бондаренко.

Але чому у слов’янських церковних текстах саме верба зайняла місце пальми і чим відрізняється верба від іви?

Як зазначила науковиця, верба стала символом не випадково: це дерево розквітає першим навесні, навіть коли ще можливі заморозки, а Великдень зазвичай святкують саме в цей час. Тож її раннє цвітіння швидко стало асоціюватися зі святом і зробило вербу символом воскресаючої природи – що й пояснює її використання в церковних обрядах на свято Воскресіння.

Втім, завдяки символізму, пов’язаному з цим деревом, та його популярності у народній творчості, були поширені й інші його назви:

“У деяких західних регіонах неділя перед Великоднем має назву “шуткова неділя” або просто “баська”, адже вербу там називали (а може й досі називають) “шутка” та “баська””.

Водночас, за словами етнолога, у багатих церквах, особливо за часів царської Росії, замість верби використовували справжнє пальмове гілля – часто з тих рослин, що росли у заможних родин в оранжереях. Більше того, такі традиції збереглися і сьогодні: деякі київські храми на Вербну неділю прикрашають саме пальмовим гіллям.

Чим відрізняється верба від іви – лінгвістичні відмінності

Роз’яснюючи мовне питання, Бондаренко зазначила, що іва та верба – це одне й те саме (у широкому розумінні), і хоча російською це дерево частіше називають “івою”, форма “Вербна неділя” все ж закріпилася у їхній мові через церковнослов’янську традицію. При цьому в українській мові завжди більш поширеною формою була саме “верба”.

Формально слово “іва” існує в словниках української мови, але оскільки в церковних текстах традиційно використовувався термін “верба”, саме ця форма і стала загальноприйнятою.

Дослідниця також звернула увагу на те, що в окремих регіонах можна зустріти альтернативні назви, однак вони є значно менш поширеними.

Щодо того, у чому різниця, верба та іва залишаються взаємозамінними синонімами і, як підкреслила етнолог, вибір того чи іншого терміна зумовлений скоріше усталеною традицією, а не буквальним перекладом.

Таким чином, оскільки словосполучення “Вербна неділя” або “Вербне воскресіння” є історично закріпленими і загальноприйнятими, не має значення, як називається верба російською чи українською – зазвичай буде використовуватися саме така форма.