Вчені розкрили загадку людської праворукості, але дещо заважають хоббіти — дослідження

Масштабне дослідження, яке порівняло понад 2000 приматів, виявило, що прямоходіння та збільшений обсяг мозку, ймовірно, пояснюють надзвичайну схильність людей до правої руки. Фото: Shutterstock / Science Daily

Нове дослідження вказує на те, що люди стали переважно праворукими завдяки двом значним еволюційним змінам: ходінню на двох ногах та розвитку значно більшого мозку. Дослідники з’ясували, що з еволюцією предків людини їхня схильність до правої руки поступово зростала, перетворившись зі слабкої тенденції на одну з найяскравіших рис людства.

Чому люди стали праворукими

Однією з найбільших загадок еволюції людини, яку намагалися розгадати вчені, є питання: чому люди настільки переважно праворукі? Приблизно 90% людей у різних культурах віддають перевагу правій руці — такого рівня домінування не спостерігається у жодного іншого виду приматів. Дослідники протягом десятиліть вивчали мозок, генетику та розвиток, пов’язані з рукістю, але причина, чому люди стали настільки праворукими, залишалася незрозумілою. Тепер нове дослідження під керівництвом вчених з Оксфордського університету вказує на дві ключові еволюційні віхи: прямоходіння та значне збільшення обсягу мозку.

“Дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, провели доктор Томас А. Пюшель та Рейчел М. Гурвіц зі Школи антропології та музейної етнографії Оксфорда разом із професором Крісом Вендітті з Редінгського університету. Команда проаналізувала дані 2025 мавп і людиноподібних приматів, що представляли 41 різний вид приматів”, — зазначає Science Daily.

Використовуючи байєсівське моделювання, яке враховувало еволюційний зв’язок між видами, дослідники перевірили кілька основних теорій походження рукості. Вони розглянули такі фактори, як використання інструментів, дієта, середовище існування, розмір тіла, соціальна структура, обсяг мозку та особливості пересування.

Прямоходіння та збільшення мозку

Спочатку люди помітно відрізнялися від усіх інших приматів у цьому аналізі. Однак це змінилося після того, як дослідники додали до своїх моделей дві ключові характеристики: обсяг мозку та співвідношення довжини рук і ніг, яке зазвичай використовується як показник двоногого пересування.

“Після врахування цих характеристик люди вже не виглядали настільки винятковими з еволюційної точки зору. Результати свідчать, що поєднання прямоходіння та більшого мозку може пояснити, чому люди мають настільки виражену перевагу правої руки”, — зазначають дослідники.

Дослідження також дало можливість вченим оцінити ймовірну рукість вимерлих предків людини. Їхні результати свідчать, що ранні гомініди, такі як Ardipithecus та Australopithecus, ймовірно, демонстрували лише слабку схильність до правої руки — подібну до тієї, що сьогодні спостерігається у сучасних великих мавп.

Фото: Gizmodo

Дивний випадок “хоббітського” виду

Схоже, ця тенденція значно посилилася з появою роду Homo. Види, зокрема Homo ergaster, Homo erectus та неандертальці, ймовірно, мали дедалі сильнішу схильність до правої руки, що зрештою призвело до надзвичайного домінування, характерного для сучасних людей. Проте, один вид вибивався із цієї тенденції: Homo floresiensis — невеликий за розміром вид, який часто називають “хоббітом” через його маленький зріст. Дослідники передбачили, що цей вид мав значно слабше зміщення в бік правої руки.

“Загалом, це узгоджується із загальною еволюційною картиною”, — вважає команда. — “Homo floresiensis мав відносно невеликий мозок і зберіг фізичні адаптації як для лазіння, так і для прямоходіння, а не був повністю спеціалізованим для пересування на двох ногах”.

Дослідники вважають, що наявні дані вказують на двоетапний еволюційний процес. Спочатку прямоходіння звільнило руки від функції пересування, створивши нові умови, які сприяли більш спеціалізованому та асиметричному використанню рук. Пізніше, коли людський мозок став більшим і складнішим, перевага правої руки стала значно сильнішою та поширенішою. Доктор Томас А. Пюшель, асоційований професор еволюційної антропології імені Венді Джеймс в Оксфордському університеті, зазначив:

“Це перше дослідження, яке перевіряє кілька основних гіпотез щодо людської рукості в межах єдиної моделі. Наші результати свідчать, що це, ймовірно, пов’язано з деякими ключовими рисами, які роблять нас людьми, особливо з прямоходінням та еволюцією більшого мозку. Досліджуючи багато видів приматів, ми можемо почати розуміти, які аспекти рукості є давніми та спільними, а які — унікально людськими”.

Чому ліворукість усе ще існує

Дослідження також порушує нові питання для майбутніх наукових робіт. Вчені досі не повністю розуміють, чому ліворукість зберігалася протягом людської еволюції або як людська культура могла посилювати праворукість з часом. Дослідників також цікавить, чи можуть подібні переваги кінцівок у таких тварин, як папуги та кенгуру, вказувати на глибші еволюційні закономірності, спільні для дуже різних видів. Дослідники підкреслюють:

“Ранні спроби пояснити праворукість через окремі фактори — наприклад, використання інструментів або соціальну структуру — не дали переконливих результатів. Лише коли в аналіз одночасно включили обсяг мозку та співвідношення довжини рук і ніг, людська праворукість перестала виглядати аномалією серед приматів”.

Це дозволило припустити, що саме поєднання двоногої ходи та збільшення мозку створило еволюційні умови, за яких домінування правої руки поступово закріпилося на рівні всього виду.

СпецпроєктиHighload: як команда готується до пікових подій. Найкращі практики від SharksCode«Синергія Сіті» та Banda презентували нову стратегію і наступну чергу комплексу. Чим вони здивували

Де ховається свідомість: дослідження мозку знайшло неочікувану відповідь

Джерело: Science Daily

AI
Коментарі (2)
Додати коментар
  • Олексій К.

    Цікаве дослідження! Здається, еволюція справді має несподівані наслідки, навіть такі, як наша праворукость. Хоббіти тут додають особливого колориту!

    • Денис Марченко

      Дякую за відгук! Справді, еволюція створює унікальні патерни, а згадка про хобітів додає дослідженню цікавої метафори, яка допомагає краще зрозуміти складність людської природи.