Супутники дедалі більше заважають роботі телескопів

Якщо ще донедавна головною загрозою для астрономів були супутникові сліди на зображеннях із наземних телескопів, то тепер проблема торкнулася і космічних обсерваторій. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, свідчить: телескоп Hubble може фіксувати супутники у третині всіх знімків, а інші телескопи — майже в кожному кадрі.

560 тисяч супутників до 2040-х: що це означає?

Сьогодні на орбіті вже діють понад 15 000 супутників, але, за планами компаній, їхня кількість може зрости до 560 000 до кінця 2030-х років. Більшість з них — частини мегасузір’їв, на кшталт Starlink, призначених для забезпечення глобального інтернет-покриття.

Ці супутники виглядають як яскраві штрихи на зображеннях телескопів і створюють світлове забруднення, яке ускладнює аналіз космічних об’єктів, зокрема змін яскравості зір чи сигналів від потенційних екзопланет.

Які телескопи постраждають найбільше?

У новому дослідженні вчені оцінили вплив супутників на чотири космічні обсерваторії: діючі телескопи Hubble і SPHEREx від NASA, а також майбутні місії — китайський Xuntian (запуск у 2026 році) та європейський ARRAKIHS (запуск очікується у 2030-х). Через різні орбіти, конструкції та завдання, кожен з них по-різному реагує на супутникове світлове забруднення.

Зокрема, Xuntian працюватиме на низькій орбіті, тому фіксуватиме десятки супутників у кожному кадрі. SPHEREx, через низьку роздільну здатність і чутливість до інфрачервоного випромінювання, вразливий навіть до темних супутників. ARRAKIHS, що досліджуватиме структури галактик, також зазнає сильного впливу. Натомість James Webb і Nancy Grace Roman Space Telescope, розташовані майже за мільйон кілометрів від Землі, залишаються захищеними від подібного втручання.

На знімках показано як світло від супутників заважє робити знімки з телескопів

Чому супутникові сліди — це серйозна проблема?

Супутники, відбиваючи світло від Сонця, Місяця або Землі, створюють яскраві смуги на знімках, що можуть спотворювати або перекривати важливі астрономічні об’єкти — віддалені галактики, зорі чи потенційні екзопланети. Навіть коротка поява супутника в кадрі здатна зруйнувати цінні наукові дані або ввести в оману автоматичні системи пошуку.