6 травня в столичному храмі Чогеса відбулася церемонія посвячення, головним учасником якої стала не людина, а машина. Робот Ґабі отримав буддійські обіти та дхармівське ім’я — цей випадок вже вважають символом нової ери співіснування людей і штучного інтелекту. Хоча Ґабі — не перший релігійний робот в Азії.
Церемонія проходила в храмовому дворі перед залом Тхеунджон — там, де щороку збираються тисячі вірян напередодні Дня народження Будди. Ґабі — гуманоїдний робот моделі G1 китайської компанії Unitree Robotics, висота якого становить 130 сантиметрів, а вага — близько 35 кілограмів — увійшов до зали в традиційному сіро-коричневому чернечому вбранні та чорному взутті. На шиї у нього були чотки з 108 намистин.
Обряд називається сугє і передбачає прийняття п’яти заповідей. Для Ґабі їх адаптували спеціально: замість традиційних буддійських приписів не вбивати, не красти та утримуватися від п’янкого — механічна версія. Не завдавати шкоди живим істотам, не ушкоджувати інших роботів і майно, підкорятися людям і не сперечатися, уникати обману та економити енергію — не заряджатися понаднорму. П’ять нових правил були сформульовані за допомогою ШІ-платформ Gemini і ChatGPT.
Традиційний очищувальний ритуал йонбі, під час якого новачкам прикладають тліючу пахощу до руки, також адаптували: на корпус Ґабі наклеїли наліпку Фестивалю паперових ліхтарів. Ченець Сон Вон, який відповідає за культурні справи ордену Чоге — найбільшої буддійської організації Кореї — пояснив вибір імені:
“Ми намагалися підібрати ім’я, яке легко вимовляти й яке не звучить застаріло — ім’я, що символізує поширення милосердя Будди по всьому світу”. Слово ґабі поєднує корейське поняття милосердя та алюзію на ім’я Сіддхартха.
Втім, Ґабі не є першим релігійним роботом у регіоні. З 2019 року в кіотському храмі Кодайдзі функціонує Міндар — антропоморфний робот у вигляді бодхісатви Каннон, що читає проповіді й відповідає на запитання; його розробка коштувала близько мільйона доларів. У 2017 році японська компанія Nissei Eco представила робота Pepper для проведення похоронних буддійських церемоній.
“Посвячення робота означає, що технології мають використовуватися відповідно до цінностей співчуття, мудрості та відповідальності”, — зазначив орден Чоге в офіційній заяві, назвавши подію символом нових можливостей для спільного існування людей і машин.
У лютому 2026 року в токійському храмі Сьорен-ін запрацював Buddharoid — система на базі ChatGPT, навчена на буддійських текстах. Унікальність Ґабі полягає в тому, що він пройшов повноцінний обряд посвячення сугє, якого жоден робот до нього не проходив.
Скептицизм щодо подібних ініціатив підкріплений дослідницькими даними. У 2023 році науковці Університету Чикаго опублікували у Journal of Experimental Psychology: General результати трьох польових досліджень у буддійських і даоських храмах Японії та Сінгапуру. Вони з’ясували, що відвідувачі, які слухали проповідь від робота Міндар у храмі Кодайдзі, жертвували на 12% менше, ніж ті, хто чув живого ченця.
“Здається, роботи щороку захоплюють дедалі більше професій, але я не був би певен, що релігійні лідери коли-небудь будуть повністю автоматизовані — бо їм потрібна довіра, а роботи її не мають”, — зазначив провідний дослідник Джошуа Джексон із Чиказької школи бізнесу.
Антропологиня Суджун Кім із Університету Джонса Гопкінса, яка спеціалізується на буддизмі Східної Азії, охарактеризувала кейс із Ґабі як “унікальну маркетингову стратегію для підвищення видимості”. Дзен-інструктор Ноа Намгун із корейського буддійського храму в Нью-Йорку назвав подію “досить дивною” та зауважив, що вона відображає “щось соціально-економічне, а не духовне”. Водночас він не відкинув можливої практичної ролі машини:
“Чернець покликаний допомагати іншим звільнятися. Якщо робот здатен на це — він може бути корисним”.
Для розуміння мотивів ордену Чоге важливий контекст. Станом на 2023 рік близько 17% корейців ідентифікують себе як буддисти, тоді як понад половина населення — 51% — не належить до жодної конфесії. Кількість нових послушників ордену невпинно скорочується: якщо 1999 року до нього вступили 532 особи, то 2022-го — лише 63.
На тлі цих тенденцій глава ордену на початку 2026 року публічно оголосив курс на інтеграцію ШІ в релігійне життя — посвячення Ґабі стало першим публічним кроком у цьому напрямку.
“На нинішньому етапі це може виглядати дещо незвично… але ми сподіваємося, що ці п’ять заповідей сприйматимуться як базові принципи не лише для буддистів, а й для суспільства, яке існує поряд із роботами”, — підсумував ченець Сон Вон. Чи спрацює ця стратегія — покажуть не обряди, а цифри пожертв і кількість нових вірян.
Після церемонії Ґабі взяв участь у ритуальному обході ступи. Найближчим часом він долучиться до Фестивалю паперових ліхтарів Йондинхве — разом із трьома іншими буддійськими роботами: Сокчею, Мохі та Нісою. Фестиваль внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Цікаво бачити, як традиції поєднуються з технологіями. Посвята робота в монахи відкриває нові горизонти для розуміння духовності в сучасному світі. Це справжній крок у майбутнє.
Дякую за ваш коментар! Поєднання традицій і технологій справді відкриває нові шляхи для духовного розвитку, показуючи, що духовність може адаптуватися до сучасності. Це важливий крок у розумінні майбутнього релігійних практик.