“Найбільш ризикована частина місії”: астронавти Artemis II поділилися труднощами повернення

Artemis II приближається до атмосфери Землі зі швидкістю, що в 13 разів перевищує швидкість кулі.

Видання зазначає, що важко уявити, як це – бути всередині маленького апарата, розміром з мікроавтобус, коли його тридюймовий теплозахисний екран витримує температуру 2700 °C при швидкості 25 000 миль на годину.

“Це неймовірна подорож, яку зможуть пережити лише обрані”, – йдеться в статті.

Згадується, що до моменту входу в атмосферу Землі рано вранці в суботу вони пролетять понад півмільйона миль. Artemis II наближається до атмосфери Землі зі швидкістю, що в 13 разів перевищує швидкість кулі.

Пригоди місії захопили уяву мільйонів людей на Землі. Видання підкреслює, що це найцікавіша космічна місія з часів висадки на Місяць у 1969 році. Проте навіть члени екіпажу визнають, що саме цей фінальний етап є найбільш небезпечним.

Видання повідомляє, що Віктор Гловер зізнався, що найбільше чекає на повернення додому та зустрічі зі своєю родиною.

Зазначається, що американський космічний гігант Lockheed Martin створив космічний апарат для місії Artemis II, який відокремився від величезної ракети, що несла паливо для запуску, 1 квітня з Космічного центру імені Кеннеді у Флориді.

Цікаво, що у складі екіпажу є космонавти, які разом мають десятки років досвіду космічних польотів. 50-річний Рейд Візман – ветеран ВМС із 16-річним стажем роботи космонавтом, який вже провів у космосі шість місяців. Він завжди любив літати, але на землі страждає від страху висоти.

49-річний Гловер, колишній льотчик-випробувач, є астронавтом вже 12 років і провів у космосі шість місяців. Під час служби у військових Віктор мав позивний IKE, що розшифровується як “I Know Everything” (Я знаю все).

Його співвітчизниця Крістіна Кох, 47 років, – інженер-електрик, яка з 12 років своєї кар’єри космонавта провела один рік у космосі. Вона увійшла в історію, взявши участь у першому повністю жіночому виході у відкритий космос під час перебування на Міжнародній космічній станції.

50-річний канадець Джеремі Хансен – пілот-винищувач із 16-річним досвідом роботи космонавтом, але це його перша місія в космосі.

На думку видання, його товаришам по екіпажу знадобиться весь їхній досвід на фінальному етапі.

“Модуль Artemis 2 відокремиться від решти космічного апарата, а капсула повернеться так, щоб її теплозахисний екран прийняв на себе основний удар від високих температур, що виникають під час входу в атмосферу, і забезпечив безпеку астронавтів усередині”, – пояснюється в публікації.

Деталі першого невдалого випробування

Цікаво, що теплозахисний екран, пошкоджений під час першої місії, відіграватиме ключову роль. Після того як космічний корабель безпечно пройде цю ділянку, розгорнеться низка парашутів, щоб уповільнити його рух.

Чотирьох членів екіпажу захищатиме теплозахисний екран, виготовлений із матеріалу під назвою Avcoat, що складається з кремнеземних волокон та епоксидної смоли, укладених у склопластикову сітку з сотовою структурою. Екран довжиною 16,5 футів, складений із 186 блоків Avcoat, призначений для “контрольованого” згоряння, щоб відвести тепло, що утворюється під час входу в атмосферу, від капсули. 

Під час першого безпілотного випробування щит тріснув і відламався шматками. Колишній астронавт NASA доктор Денні Олівас, який розслідував цей інцидент, визнав, що це “не той теплозахисний екран, який NASA хотіла б надати астронавтам”.

Він був задоволений тим, що пізніші зміни зробили його безпечним.

Модернізація

“Слідчі виявили першопричину, що було ключовим моментом. Якщо ми дотримаємося нової траєкторії входу в атмосферу, то цей теплозахисний екран буде безпечним для польоту”, – заявив командир місії Рейд Візман.

Видання повідомляє, що екіпаж буде вживати таблетки солі для збільшення об’єму крові. Це допоможе їм витримати перевантаження та запобігти втраті свідомості, оскільки під дією гравітації кров приливає до ніг. 

Зазначається, що астронавти мають герметичні помаранчеві скафандри системи виживання екіпажу Orion. Під ними вони будуть носити спеціальний компресійний одяг, який допоможе підтримувати артеріальний тиск.

З 11 парашутами корабель повинен приземлитися в Тихому океані біля Сан-Дієго близько 1:07 у суботу.

Віктор Гловер, батько чотирьох дітей і колишній льотчик-випробувач ВМС США, визнав, що останній етап є найнебезпечнішим:

“Я не витрачаю багато часу на те, щоб нервувати чи хвилюватися з цього приводу. Є лише одна річ, яка мене дуже хвилює: те, що моя родина буде там і спостерігатиме за всім, що відбувається, протягом усього часу. Вони затамували подих. І я знаю, що лише тоді, коли ми благополучно повернемося на Землю, вони зможуть по-справжньому видихнути й заспокоїтися. Ось ця частина і викликає у мене найбільші сумніви”.

Місія Artemis II: що відомо

Раніше УНІАН повідомляв, що екіпаж Artemis II досяг найбільшої в історії відстані від Землі, перевершивши рекорд місії Apollo 13. Тоді їхній корабель Orion увійшов у сферу гравітаційного впливу Місяця. За даними ЗМІ, екіпаж рухається за так званою “вільною зворотною траєкторією”, яка дозволяє кораблю природно повернутися на Землю навіть без додаткових маневрів. Примітно, що окрім рекорду відстані, місія відзначилася ще одним символічним досягненням – наземні команди передали, ймовірно, найдовше в історії повідомлення “від людини до людини”.

Також ми писали, що під час перебування на орбіті Землі екіпаж Artemis II повідомив наземній команді про несправність туалету. Заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія під час пресконференції пояснив, що виникли “проблеми з контролером”. За даними, її усунення зайняло кілька годин. Примітно, що це перший випадок, коли на місії у далекий космос встановлено повноцінний туалет. Видання NYT поділилося, що під час програм Apollo у 1960–70-х роках астронавти не мали ані туалету, ані окремої санітарної зони на борту. Астронавти користувалися спеціальними пакетами для збору відходів під час польоту до Місяця, а після висадки залишали їх на поверхні.