Криваво лякає хижаків: ця рогата ящірка випускає кров з очей

Механізм очної аутогеморагії контролюється ящіркою і може досягати до одного метра.

У пустелях Північної Америки мешкає рогата ящірка роду Phrynosoma, яка має незвичайний захисний механізм: вона бризкає кров’ю з очей на хижаків. Ця поведінка, відома як очна аутогеморагія, була задокументована науковцями ще з 1800-х років і підтверджена експериментально в 20–21 століттях, повідомляє Forbes.

Як це працює

Ящірки мають спеціальні порожнини навколо очей, які заповнюються кров’ю. Коли вони відчувають загрозу, вони обмежують венозний відтік і підвищують тиск, внаслідок чого тонкий струмінь крові вистрілює на хижака. Дослідження 2024 року показало, що цей струмінь може досягати 1 метра і майже завжди спрямований прямо на хижака.

Ящірки контролюють цей процес моторно: вони повертають голову до загрози перед тим, як стріляти, а одна особина була зафіксована, як робила це дев’ять разів за 17 хвилин без шкоди для свого здоров’я.

Цей механізм націлений виключно на хижаків родини собачих – койотів, лисиць та собак. Експерименти продемонстрували, що хижаки реагують на смак крові, відштовхуючись або відкриваючи рот, а іноді – повністю відмовляються від атаки. Інші тварини майже не реагують.

Хімічна підсилююча дія

Ефективність цього захисту пояснюється раціоном ящірки: вона споживає мурах роду Pogonomyrmex, які містять мурашину кислоту. Сполуки цих мурах накопичуються в крові ящірки, роблячи її неприємною для псових хижаків.

З наукової точки зору, це приклад екзаптації: риси, створені для однієї мети (терморегуляція очних пазух, живлення токсичними мурахами), були перетворені на ефективний захисний механізм. Незначні розриви судин стали функціональними, а кров’яний струмінь – цілеспрямованим.

Рогата ящірка демонструє, як еволюція креативно використовує наявні ресурси, перетворюючи прості фізіологічні особливості на складну, ефективну систему захисту. Те, що здається фантастикою, насправді є результатом мільйонів років природного відбору.