Китайський інженер 13 років викрадав секрети США та Японії для великого проєкту

Він здобував знання в японських та тайванських лабораторіях і привів із собою цілу команду.

Китайський фізик і інженер Да Бо, який більше десяти років працював у провідних дослідницьких установах Японії та мав доступ до найконфіденційніших виробничих процесів TSMC на Тайвані, повернувся до Китаю разом зі своєю командою, повідомляє PiataAuto.

Відомо, що Да Бо народився в Китаї та здобув освіту в Китайському університеті науки і технологій (USTC), де отримав ступінь доктора філософії з фізики конденсованих речовин. Після цього, у 2013 році, він приєднався до Національного інституту матеріалознавства (NIMS) у Японії – одного з найкращих у світі центрів у галузі науки про матеріали та напівпровідники.

У 2016 році його визнали наймолодшим потенційним професором в історії NIMS. У 2017 році він отримав спеціальну нагороду за найцікавіший науковий виступ, а у 2022 році запропонував офіційний слоган інституту – “Матеріали змінюють світ, і ми створюємо матеріали”, – який був одразу прийнятий.

Доступ до найглибших секретів галузі

У 2022 році Да Бо також був залучений до спільного проєкту NIMS та американської компанії Lam Research – виробника складного обладнання для виготовлення напівпровідників. Цей проєкт передбачав дослідження для виробництва найефективніших напівпровідників у 3 нм на підприємстві TSMC на Тайвані. На думку авторів матеріалу, це дало йому можливість зануритися у всі виробничі процеси та обладнання ASML, навіть не будучи офіційним співробітником цих компаній.

Паралельно, як зазначається у матеріалі, він роками формував у NIMS команду з китайських фізиків та інженерів – фактично навчаючи їх найбільш затребуваним технологіям прямо в серці японської науки.

Повернення і нова мета

Тепер Да Бо повернувся до Китаю і привів із собою всю команду. Він отримав посаду в університеті, який закінчував, та у компанії Hefei Guojing Instrument Technology – одному з найщедріше фінансованих інноваційних центрів у галузі чипів у країні.

Важливою деталлю стало те, що Да Бо видалив зі свого публічного сайту всі згадки про японські нагороди та кар’єру. На думку авторів матеріалу, це дає підстави розглядати весь його 13-річний шлях за кордоном не як звичайну наукову кар’єру, а як цілеспрямований довгостроковий план – здобути знання там, де вони є, навчити команду і повернутися.

“Манхеттенський проєкт” Китаю

Випадок Да Бо – лише одна деталь масштабної стратегії. Як зазначається у матеріалі, Китай будує повну внутрішню екосистему виробництва напівпровідників, яка включає:

1. Huawei – центр дизайну чипів, координатором якого є Хе Тінбо, яку прозвали “королевою чипів”;
2. SMIC – найбільший китайський виробник напівпровідників, що вже виготовляє чипи до 7 нм без EUV-обладнання;
3. SiCarrier – аналог ASML, що розробляє власне літографічне обладнання;
4. AMEC – аналог Lam Research, що виробляє витратні матеріали для виготовлення чипів;
5. Naura – аналог Applied Materials, відповідальний за виробничі матеріали.

Так, нещодавно підсанкційний Huawei оголосив, що розроблені їхніми дослідниками чипи досягли рівня 1,4 нм і можуть бути запущені у виробництво приблизно у 2031 році. Для порівняння: найкращі сучасні чипи – це 2 нм, а TSMC планує вийти на 1,4 нм лише у 2028 році.

Інші дослідження та винаходи Китаю

Раніше УНІАН повідомляв, що Пекін здійснив безпрецедентний експеримент, відправивши штучні людські ембріони на орбіту для вивчення того, як космічне середовище впливає на ранні етапи розвитку людини.

Крім того, китайські дослідники, можливо, знайшли альтернативний метод виробництва пального. Науковці з Шанхайського інституту передових досліджень (SARI) створили довголанцюгові вуглеводні, які використовуються в реактивному паливі, шляхом з’єднання відпрацьованого CO2 з водою (кожна молекула води містить два атоми водню).