Ядерний бункер епохи Холодної війни перетвориться на центр для ШІ: власник організував екскурсію

Виведену з експлуатації ракетну шахту планують перетворити на серверну, музей та нічний клуб.

Австралійський венчурний капіталіст Нік Галік придбав у уряду США виведену з експлуатації ракетно-ядерну шахту часів Холодної війни. У 2021 році вартість об’єкта становила 10 мільйонів доларів. Як повідомляє Business Insider, Галік вже протягом п’яти років перетворює його на сучасний центр обробки даних зі штучним інтелектом, музей та нічний клуб.

Видання зазначає, що Галік називає себе “трильйонером-екстремалом”. У минулому він захоплювався стрибками з парашутом над Еверестом, навчався в Росії на цивільного космонавта та занурювався в океан, щоб побачити “Титанік”.

Що відомо про ракетну шахту

Придбаний ним об’єкт був зведений у Колорадо в 1959 році. На сучасний курс будівництво обійшлося в 350 мільйонів доларів. Ракетна шахта опускається на глибину 54 метри, що достатньо для розміщення ракет та необхідного обладнання для їх запуску. У ній є сімнадцять окремих камер, з’єднаних мережею тунелів. Раніше в цих камерах знаходилися пускові установки, куполи управління, енергетичний купол тощо.

Одна частина об’єкта була збудована за допомогою “інженерного рішення типу дамби Гувера”. Завдяки кільком шарам сталебетону, кожен квадратний сантиметр стіни міг витримувати тиск приблизно у 6800 кг. Найбільш захищена частина комплексу здатна витримати ядерний вибух.

Об’єкт живили чотири потужні дизельні двигуни, що дозволяло йому функціонувати без підключення до електромережі.

Шахта була необхідна США на початку Холодної війни, коли активно розроблялися міжконтинентальні балістичні ракети. У ній розміщувалися ядерні ракети Titan I, які могли доставляти боєголовку на відстань понад 9500 км.

Проте ракети “Титан I” виявилися недовговічними. Всі вони були демонтовані до початку 1965 року, оскільки швидкий технологічний прогрес призвів до появи міжконтинентальних балістичних ракет “Титан II” та “Мінітмен I”.

У наступні роки уряд США вивіз цінні матеріали з бункерів та продав більшість об’єктів державним і приватним власникам.

Ремонт шахти

Галік наразі займається ремонтом об’єкта. Там багато іржавих металевих обрізків та пошкоджених дротів, деякі з яких під напругою. Шахта також забруднена ціанідом, свинцевою фарбою, ртуттю та азбестом.

Він документує свої дії та викладає на YouTube-каналі Nuclear Bunker Living. Перший епізод, завантажений у вересні 2021 року, демонструє, як він вперше самостійно досліджує бункер.

Галік планує перетворити одну частину об’єкта на музей. Щодо інших кімнат у нього є більш креативні ідеї.

В одній кімнаті Галік уявляє нічний клуб з діджеєм, баром, лаунжами для вживання алкоголю та танцюристами Cirque du Soleil. Видання зазначило, що подібне вже реалізовано на іншому виведеному з експлуатації ракетному полігоні в Нью-Мексико – ракетній шахті Twistflower у Розуеллі.

А головний план Галіка – перетворити частину об’єкта на центр обробки даних. Оскільки штучний інтелект потребує великої кількості енергії, а також безпечного та надійного простору для даних, такі шахти можуть стати ідеальними місцями для його використання.

Критичним фактором є прохолодна температура в бункері, яка навіть влітку становить 10 градусів Цельсія, що є оптимальним для центру обробки даних, щоб уникнути перегріву серверів.

За даними дослідницького центру Pew, у деяких центрах обробки даних для охолодження серверів може знадобитися понад 30% електроенергії об’єкта. Галік зазначив, що для живлення центру обробки даних він замінить дизельну інфраструктуру об’єкта на невеликі ядерні реактори, щоб уникнути проблем із перезаправкою.

Подібні ідеї також реалізуються. Наприклад, компанія Iron Mountain використовує колишню вапнякову шахту в Пенсільванії, що більша за об’єкт Галіка приблизно у 9 разів, для обробки та зберігання даних.

Найпотужніші міжконтинентальні балістичні ракети

Нагадаємо, що МБР визначають стратегічний баланс між великими державами. Такі ракети є в арсеналі обмеженої кількості країн, проте їхній технічний розвиток відбувається вражаючими темпами.

Серед найпотужніших ракет можна виділити китайську Dongfeng-41, підводну ракету Trident II D5 ВМС США, російську “Сармат” тощо. Також потужні ракети мають Індія, Ізраїль та Північна Корея.