Хіміки винайшли “неможливу” молекулу: як вона вплине на майбутнє Землі

Вона має вигляд маленького кільця і накопичує в собі велику кількість хімічної енергії, тому науковці порівнюють її зі стиснутою пружиною.

На думку експертів, цей прорив відкриває можливості для екологічно чистого виробництва та дозволить значно поліпшити технології вилучення вуглекислого газу з атмосфери.

Як зазначає портал Interesting Engineering, створена сполука належить до рідкісної групи боровмісних пероксидоподібних молекул, а самі науковці назвали її діоксаборіран.

Головна дивовижність цього відкриття – простота реакції. Зазвичай такі нестійкі молекули потребують дуже низьких температур або високого тиску, інакше вони швидко розпадаються. Проте американські хіміки змогли обійти це правило: молекула утворилася самостійно і практично миттєво при звичайній кімнатній температурі.

Вона має вигляд маленького кільця і накопичує в собі велику кількість хімічної енергії, тому науковці порівнюють її зі стиснутою пружиною.

Під час детальних випробувань діоксаборіран продемонстрував два варіанти поведінки:

• Фармацевтика: він легко віддає кисень іншим молекулам. Це дозволить хімікам створювати ліки та інші продукти за допомогою набагато простіших і безпечніших реакцій.

• Екологія: молекула здатна реагувати з вуглекислим газом. Це дозволить розробити нові системи, які захоплюватимуть шкідливі викиди з атмосфери та перетворюватимуть їх на корисні речовини. На таку очистку витрачатиметься значно менше енергії, ніж зараз.

Розробники об’єктивно оцінюють масштаби відкриття і підкреслюють, що сама по собі нова сполука не вирішить кліматичну кризу. Водночас вона стане основою для створення нових енергоефективних систем.

Інші відкриття вчених

Раніше УНІАН повідомляв, що міжнародні археологи виявили у Східній пустелі близько 260 раніше невідомих гігантських споруд. Йдеться про круглі кам’яні комплекси, які, ймовірно, є давніми братськими похованнями з людськими та тваринними залишками. Багато з цих структур мають центральне поховання та оточені кам’яними кільцями або стінами, а їхній вік оцінюють приблизно у 4,5–6,5 тисяч років. Дослідники вважають, що їх могли створити кочові скотарські спільноти в період, коли Сахара була значно більш вологою та придатною для життя.

Додамо, що вчені досліджують унікальний кристал, який утворився після першого у світі ядерного випробування “Трініті” у 1945 році. Його знайшли у застиглому радіоактивному склі (тринітіті), яке виникло, коли вибухова хвиля розплавила пустельний пісок і металеві елементи конструкції. Усередині цього матеріалу виявили кристалічні структури, які не зустрічаються в природі в звичайних умовах. Вони сформувалися через надзвичайні температуру та тиск під час вибуху, які на короткий час змінили властивості речовини.