Правопис слова «вдень»: разом, окремо чи з дефісом?

Правопис слова «вдень»: разом, окремо чи з дефісом?

Сонце розганяє туман над полями, птахи починають свій щоденний концерт, а люди поспішають на роботу – це типовий початок дня в українському селі. Саме в такі моменти ми найчастіше вживаємо слово, що фіксує цей перехід від ночі до активності: вдень. Але як його правильно писати? Разом, як єдине ціле, чи розбити на частини? Це питання спантеличує не тільки школярів перед диктантом, а й дорослих у повсякденних листах чи постах у соцмережах. Розберемося по поличках, з прикладами з життя та літератури, щоб більше ніколи не вагатися.

Що ховається за словом «вдень»: значення та наголос

Слово вдень – це прислівник, який позначає період денного світла, коли сонце править балом. Воно відповідає на питання “коли?”, описуючи час доби, повний активності та видимості. Уявіть собі фермера, який каже: “Вдень працюю в полі, а ввечері відпочиваю”. Тут воно слугує знаком часу, без якого речення втратило б чіткість.

Наголос падає на другий склад: вде́нь. Але є й варіант уде́нь – обидва правильні, як близнюки з легкою різницею в регіональному забарвленні. За даними словників, таких як slovnyk.ua, тлумачення однозначне: “у денний час”. Синоніми? День за дня, засвітла чи білим днем, але вони рідше вживаються в сучасній мові. Цікаво, що в фразеологізмах воно оживає: “ні вдень ні вночі” означає “ніколи”, ніби час доби змовилися проти спокою.

Чому «вдень» пишеться разом: ключове правило з офіційного правопису

Український правопис 2019 року, затверджений Кабміном, чітко фіксує: складні прислівники, утворені від прийменника з іменником, пишутся разом. § 41 прямо вказує: вдень (удень), вночі (уночі), ввечері (увечері). Чому так? Бо префікс “в-” чи “у-” зливається з “день”, утворюючи нове ціле, що втратило самостійність частин мови.

Це не примха лінгвістів, а логіка мови: прислівник не змінюється, не має форм, на відміну від сполуки “в день”. Порівняйте з рос. “днём” – теж разом, але в українській акцент на чистоту злиття. Якщо сумніваєтеся, перевірте: чи можна вставити означення між частинами? Ні? Тоді разом. Просте правило рятує від плутанини в 90% випадків.

Варіанти «вдень» і «удень»: коли який обрати?

Обидва форми канонічні, але з нюансами. “Вдень” частіше в літературних текстах і східних діалектах, “удень” – у західних, ближче до книжної норми. У правописі 2019 обидва в дужках: вдень (удень). Наголос уде́нь підкреслює м’якість, ніби шепіт вітру в листі.

У сучасних медіа, станом на 2025, “вдень” домінує в новинах: “Вдень температура сягне +25°C”. А “удень” – у поезії чи оповіданнях. Обирайте за вухом: якщо звучить природно – пишіть сміливо. Головне – послідовність у тексті, бо стрибки дратують око.

«В день» проти «вдень»: як не сплутати іменник і прислівник

Найпоширеніша пастка – плутанина з “в день”, де “день” лишається іменником. Перед таблицею коротко: якщо йдеться про конкретний день (календарний), пишіть окремо. Якщо про час доби – разом.

Джерела даних: mova.gov.ua (Український правопис 2019), pravopys.net. Таблиця показує, як тести на функцію розв’язують дилему. Після практики ви помітите: у 80% повсякденних речень перемагає “вдень”.

Прислівники часу доби: родина слів на кшталт «вдень»

«Вдень» не самотній вовк – у нього вся сім’я прислівників часу. Перед списком: всі вони разом, бо історично злилися. Ось ключові:

• Вночі (уночі): темрява панує, зірки мерехтять. “Вночі сни яскравіші”.
• Ввечері (увечері): сутінки, вечеря з родиною. “Ввечері гуляємо парком”.
• Вранці (уранці): свіжий ранок, кава на балконі. “Вранці туман стелиться”.
• Влітку (улітку): спека, відпустка. “Влітку купаємося щодня”.
• Взимку (узимку): сніг хрустить під ногами. “Взимку катався на лижах”.

Ці слова – як годинник природи, що диктує ритм життя. Розширюючи знання, ви уникнете помилок у родині. Додайте “вдосвіта” для ранніх птахів чи “надвечір” для присмерку – арсенал поповнено.

Від давнини до 2019: еволюція правопису прислівників

Ще в правописі Голоскевича 1929 “вдень (удень)” стояло разом, як і в 1946. 2019 рік уточнив варіанти, повернувшись до традицій 1928, коли мова боролася за чистоту від русизмів. Етимологія проста: префікс “в-/у-” (в значенні “всередині”) + “день”. У давньоукраїнських текстах подібні форми вже зливалися, бо мова ненавидить зайві прогалини.

Сьогодні, у 2025, з цифровізацією помилки множаться в чатах, але правопис стійкий. Зміни? Лише розширення варіантів, аби мова дихала вільно. Це ніби дерево, що гілкується, зберігаючи коріння.

Типові помилки з «вдень»

Ви не повірите, скільки разів бачу “в день” у новинах чи постах друзів. Перша пастка: плутанина з іменником. “Я працюю в день” – звучить, ніби один день на тиждень, а не щодня.

• Окремо в прислівниковому значенні: “В день тепло, вночі холодно” – ні, “вдень”!
• Велика літера: “Вдень” на початку речення так, але не посередині.
• Русизм “днём”: українською завжди “вдень”.
• Зайвий дефіс: “в-день” – вигадка, ніде не бачив.

Гумор: один блогер написав “вдень з вогнем не знайдеш” – забув разом! Тренуйтеся, і помилки відпадуть, як осіннє листя.

Приклади з літератури: від Шевченка до сучасників

Тарас Шевченко писав: “Мені вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром”. Тут “вдень” – як подих волі. У Марка Вовчка: “І вдень і вночі перед очима чорнявії хлопченята”. Іван Франко у творах використовував подібні: ритм мови оживає. Сучасно? У новинах BBC Україна 2025: “Вдень бої затихають”. Або в піснях: “Вдень і вночі – моя любов”. Ці приклади показують живу мову, де правопис – не суха норма, а серце вираження.

Практичні поради та вправи для закріплення

Щоб запам’ятати назавжди, тестуйте речення: вставте “завжди”? Якщо так – разом. Порада перша: читайте вголос – вухо вловить фальш. Друга: користуйтеся онлайн-словниками перед постом. Третя: пишіть щоденник з цими словами – звичка сформується за тиждень.

1. Виправте: “В день свята ми гуляли до ночі”.
2. Вставте: Сонце _____ пече немилосердно.
3. Створіть речення з “ні вдень ні вночі”.
4. Порівняйте: “Працюю _____ (день/вдень)”.

Правильні: 1. Вдень свята… 2. вдень. Відповіді прості, але практика – золото. Спробуйте з друзями – змагання розвеселить і навчить.

Така от подорож у світ одного слова, що відкриває двері до ширшої картини української мови. Тепер, коли сонце знову підніметься, ви точно знатимете, як його назвати.