Правопис слова «хвастнути»: повний гід

Правопис слова «хвастнути»: повний гід

Слово «хвастнути» вривається в розмову, як несподіваний спалах, змушуючи посміхнутися чи зітхнути від знайомого почуття. Воно несе в собі відтінок самовпевненості, часом грайливої, часом надокучливої. У сучасній українській мові це дієслово доконаного виду, що означає разову дію – швидко похвалитися чимось, продемонструвати свою перевагу. Його сила в простоті: одне слово передає цілу гаму емоцій, від тріумфу до легкої іронії.

У щоденних діалогах воно оживає в розповідях про нові досягнення: «Я ось хвастну новими черевиками!» чи в жартах друзів: «Не хвастай, бо зачаруєш усіх». Така жива лексика робить мову близькою, як розмова за чаєм. Розберемося, чому саме «хвастнути», а не інакше, і як його правильно використовувати.

Значення слова «хвастнути» в сучасній мові

Основне значення – хвалити себе, вихвалятися кимось чи чимось з ноткою перебільшення. Воно завжди несе емоційний заряд: позитивний, коли йдеться про гордість, негативний – коли межує з хвастощами. У словниках, як-от на slovnyk.ua, подано чітке тлумачення: доконана форма до «хвастати».

Контексти вживання різноманітні. У повсякденні: «Дитина хвастнула малюнком перед бабусею». У літературі: герої часто хвастають, щоб підкреслити характер – нахабний чи наївний. Сьогодні в соцмережах фраза «хвастну успіхами» супроводжує фото з марафону чи підвищенням. Це слово пульсує життям, відображаючи людську природу.

Нюанси значення залежать від інтонації. З посмішкою – мило, з пафосом – відштовхуюче. Воно близьке до «похвалитися», але має відтінок швидкості, миттєвості, ніби блиснувши коштовністю.

Етимологія: корені слова «хвастнути»

Слово сягає протоіндоєвропейських часів, через праслов’янське *xvastati – «задаватися, хвалитися». Пов’язане з «хваст» – хвастощі, бур’ян у переносному сенсі, щось надмірне. Деякі етимологи, спираючись на дані goroh.pp.ua, простежують зв’язок з *xvostati – «хльостати, махати», ніби хизуватися – розмахувати хвостом, як павич.

У староукраїнських текстах з’являється в XVII столітті в формах «хвастати», фіксуючись у фольклорі та літературі. Еволюція від церковнослов’янського впливу до живої народної мови робить його автентичним. Сьогодні воно зберігає давній колорит, але адаптувалося до швидкого ритму Instagram-епохи.

Цікаво, що в родинних мовах: чеське chvástati, словенське hvastáti – схожі значення. Це нагадує, як спільні корені плетуть слов’янську мову в єдину тканину.

Правопис «хвастнути»: ключове правило та винятки

Правопис фіксує «хвастнути» з повною групою «стн». Згідно з Українським правописом 2019 (§ 28), у групах -стн-, -стл- зазвичай спрощення: радість → радісний, стл → сл (щасливий). Але є винятки, де «т» зберігається і в вимові, і на письмі.

«Хвастнути» входить до цього елітного клубу слів-винятків. Воно стоїть пліч-о-пліч з кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний, шістнадцять. Чому? Історично ці форми уникли фонетичного спрощення, зберігаючи архаїчну вимову. Уявіть мову як сад: більшість груп приголосних «обрізають» для милозвучності, але ці – квіти, що цвітуть у повній красі.

Перед таблицею з прикладами: ось ключові винятки для запам’ятовування.

Група	Приклад зі спрощенням	Виняток без спрощення
-стн- → -сн-	вість → вісник	хвастнути, хвастливий
-стл- → -сл-	лестити → улесливий	пестливий
Числівники	—	шістнадцять
Інші	користь → корисний	кістлявий, зап’ястний

Джерела: uk.wikipedia.org, pravopys.mova.info. Після таблиці: запам’ятайте мнемонічне речення «Пестливий хвастун з кістлявими зап’ястями шістнадцять разів хвастнув хворостняком» – воно охоплює всі винятки. Це правило стале з 1993, підтверджене 2019 правописом.

Відмінювання дієслова «хвастнути»

Як дієслово доконаного виду, воно відмінюється просто, з наголосом на корені – хвастнУти. Перед таблицею: ось повна словозміна для впевненого вживання.

Час/Спосіб	Однина 1 ос.	Однина 2 ос.	Однина 3 ос.	Множина
Майбутній	хвастну	хвастнеш	хвастне	хвастнемо / хвастнете / хвастнуть
Минулий (чол./жін./сер.)	хвастнув	хвастнула	хвастнуло	хвастнули
Наказовий	—	хвастни	—	хвастнімо / хвастніть

Джерело: slovnyk.ua. Дієприслівник: хвастнувши. Після: у розмові уникайте помилок у формах – перевірте наголос, бо «хвастне» звучить м’яко, а «хвастнуть» – енергійно.

Синоніми та антоніми слова «хвастнути»

Синоніми розширюють палітру виразів. Ось список з поясненнями:

• Похвалитися – нейтральне, без негативу, для щирої гордості.
• Вихвалятися – сильніше, з акцентом на повторюваність.
• Хизуватися – поетичне, ніби демонстрація коштовностей.
• Гордуватися – позитивне, без хвастощів.
• Чванитися – архаїчне, з відтінком пихи.

Антоніми навпаки, підкреслюють скромність:

1. Соромитися – ховати досягнення.
2. Скромничати – применшувати заслуги.
3. Заперечувати – відкидати похвалу.

Вибір залежить від тону: синоніми додають колориту, антоніми – гумору.

Приклади вживання «хвастнути»

У класиці: «Левко Когут… як він любив гоноровито хвастнути» (І. Цюпа, 1958). Сучасні: у блогах «Хвастну новим авто, але без завищень!». У діалогах: «Не хвастай силою – покажи на ділі».

У фольклорі близьке «не хвалися, хвалися день – до вечора не доживеш». Це слово оживає в гуморі: «Він хвастнув риболовлею, а на фото – минь». Такі приклади роблять мову барвистою.

Типові помилки з правописом «хвастнути»

Найпоширеніша: «хваснути» зі спрощенням. Забувають виняток – пишуть як «радісний».

• «Хвастуньнути» – вигадка, плутанина з «уньк».
• Наголос: «хвастНути», а не «хВАстнути».
• У формах: «хвастнешь» замість «хвастнеш».

Наслідок: текст виглядає недбало. Запам’ятайте: «тн» – як твердий характер слова.

Поради щодо правильного вживання

Використовуйте «хвастнути» дозовано – для легкості, не пафосу. Перевіряйте правопис у словниках перед постами. Замінюйте синонімами для стилю: «гордувався» замість повторів.

У бізнесі: «Не хвастайтеся, демонструйте факти». Для дітей: вчіть через ігри – «Хто хвастне найсмішніше?». Уникайте в формальних текстах, обирайте «похвалитися».

Експериментуйте: «Вона хвастнула рецептом, і вечеря стала хітом». Так слово стає союзником у вираженні емоцій. Залишайтеся автентичними – і мова віддячить живістю.