Чому українською “Великдень”, а російською “Пасха”: походження назви свята

Чому українською "Великдень", а російською "Пасха": як з’явилася назва свята

Пасха і Великдень – що це за свято, як виникла назва

Фахівчиня розповіла, звідки походить назва Великдень і Пасха. За її словами, в російській мові закріпилася церковна назва свята – “Пасха”, тоді як власної народної назви у них немає. В українській мові, згідно з Етимологічним словником, Великдень є дослівним перекладом грецького словосполучення, що означає “великий день”. Через зрощення це словосполучення стало іменником “Великдень”. 

Назва “Великдень” в українській мові сприймається як народна, оскільки обидва слова – “великий” і “день” – звичні для нас, і слово утворене продуктивним способом – зрощенням. Слово “Пасха” також є в нашій мові, але воно акцентує увагу на релігійному контексті, можливо, на проповідях, богослужіннях, пов’язаних із цим святом, традиціях тощо.

Слово “Пасха” походить від грецького терміна, який, в свою чергу, має корені в давньоєврейському слові “песах”, що означає “перехід”, “вихід”. Якщо говорити про первісне значення слова “песах” – то це “проходити повз щось”, “минати”. Це слово спочатку потрапило в грецьку мову, а потім через старослов’янську – в слов’янські мови.

Юдейський Песах – це свято, присвячене виходу євреїв з єгипетського рабства. Згідно зі Старим Завітом, тоді євреї мазали одвірки кров’ю ягняти, щоб Янгол Смерті оминув їхні домівки та вражав лише єгипетські родини:

“Тут акцентується як на жертовності, так і на тому, щоб щось лихе пройшло повз. Відповідно, християнська Пасха частково перейняла момент жертовності крові, оскільки ягня – це була жертва, і кров є ознакою цієї жертви”.

У Новому Завіті, зазначає Сулима, свято отримало новий зміст, і Ісус Христос є тим ягням, Агнцем Божим, що приносить себе в жертву заради спасіння всього людства. Таким чином, християнська церковна традиція пов’язана передусім із жертовністю, з жертвою. Є слова апостола Павла: “Наша Пасха – Христос, принесений у жертву за нас”. Відповідно, значення жертви збереглося в грецькій назві свята та згодом – у російській мові.

“Якщо говорити про українську традицію та мову, то в слові Великдень акцент не на жертовності, а на результаті – тому, що Ісус Христос воскрес. І Воскресіння є основою всього свята. Слово “Великдень” підкреслює, що це свято має перевагу над іншими святами, велич події, перемогу життя над смертю. Є також відцерковна назва цього свята – “праздників праздник”, – додала експертка.

Сулима нагадала, що в польській та чеській мовах Великдень називається “Вєльканоц” – це велика ніч. І справді вважається, що Ісус Христос воскресає о 12 годині ночі, і саме в цей час у церквах починають співати “Христос Воскрес”. 

Отже, зрозуміло, чому Великдень називається Великдень – в українській мові Великдень є основною й загальнонародною назвою свята, але іноді вживають і слово Пасха. Проте Пасха – це термін, пов’язаний безпосередньо з церковною традицією. Наприклад, кажуть пасхальний канон, а не великодній. 

Цікавий факт, що слово Пасха існує в різних варіаціях, наприклад, у французькій, італійській, іспанській, німецькій. В англійській мові це свято називається “Easter” на честь давньогерманської богині весни. 

Схожі публікації
2 коментарів
  1. Юлія П. каже

    Цікаво дізнатися, як мова відображає глибину наших традицій і чому назви свята такі різні, але однаково важливі для кожної культури. Дякую за пізнавальний матеріал!

    1. Олександр Гончар каже

      Дякую за ваш відгук! Справді, назви «Великдень» і «Пасха» відображають унікальні історичні та культурні особливості кожної мови, підкреслюючи глибину духовних традицій обох народів. Радий, що стаття була корисною!

Залишити відповідь