Чому люди, які постійно перебувають у соцмережах, викликають занепокоєння: висновки психологів вражають

Дослідники з’ясували, що безкінечний скролінг імітує спілкування, але насправді посилює відчуття самотності.

Тривале переглядання стрічок у Instagram чи Facebook – це не лише звичка чи ознака нудьги. Згідно з психологічними дослідженнями, користувачі потрапляють у спеціально розроблену “петлю зворотного зв’язку”, яка імітує соціальну взаємодію, але майже не приносить психологічної вигоди, пише The Expert Editor.

Фахівці називають це явище “соціальними перекусами” – пасивним споживанням контенту без реального контакту з іншими людьми. Як і нездорова їжа, такий “контент” створює ілюзію насичення, але залишає відчуття порожнечі.

Аналіз Європейської комісії у 2024 році підтвердив: важливу роль відіграє не стільки час, проведений у соцмережах, скільки спосіб їх використання. Пасивний скролінг пов’язаний зі збільшенням самотності, тоді як активне спілкування – повідомлення, коментарі, діалоги – не має такого негативного впливу.

Окрему увагу дослідники звертають на так звані парасоціальні стосунки – односторонні зв’язки з медіаперсонами або блогерами. Вони можуть тимчасово створювати відчуття близькості, але швидко зникають, змушуючи людину знову повертатися до стрічки.

На думку науковців, цей цикл функціонує за принципом змінного підкріплення – одного з найсильніших механізмів формування залежної поведінки.

Більше того, платформи свідомо оптимізовані для пасивного споживання. Нескінченна стрічка, автоматичне відтворення відео та система сповіщень створені для того, щоб утримувати користувача якомога довше.

Водночас експерти підкреслюють: проблему можна частково вирішити. Для цього варто змінити спосіб використання соцмереж – переходити від пасивного перегляду до реального спілкування або свідомо замінювати скролінг іншими формами відпочинку.

Інші психологічні дослідження

Як повідомляв УНІАН, раніше дитячий психолог і професор Сем Васс зазначив, що батьки, які заперечують дитині її почуття, насправді шкодять її емоційному розвитку.

“Не плач”, “Не бійся”, “Це дурниці” – такі висловлювання не допомагають дитині впоратися зі страхом чи смутком. Вони можуть змусити дитину відчувати, що її емоції недоречні або що її не розуміють.