Вплив штучного інтелекту на освіту в Україні – OpenAI підтримує перше національне дослідження.

Український проєкт потрапив до 12 найкращих у глобальній програмі EMEA Youth & Wellbeing.

В Україні розпочинається перше національне дослідження впливу штучного інтелекту на шкільну освіту в умовах війни. Проєкт фінансуватиме розробник чат-бота ChatGPT — компанія OpenAI, повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.

Ініціативу реалізують WINWIN EdTech Center of Excellence та Фонд Східна Європа. Український проєкт було обрано серед сотень заявок — він увійшов до 12 найкращих у світі в рамках міжнародної програми EMEA Youth & Wellbeing.

Дослідження має на меті продемонструвати, як штучний інтелект впливає на навчальний процес та взаємодію між учнями і вчителями в умовах війни та змішаного навчання. Команда проєкту планує провести опитування серед 7 тисяч учасників — школярів віком від 12 до 17 років, їхніх батьків та педагогів. У рамках дослідження також заплановано:

• оцінка інтеграції штучного інтелекту — дослідження досвіду та підходів українських навчальних закладів до впровадження ШІ-технологій під час змішаного формату навчання;
• створення безпекового гайду (AI Safety Toolkit) — підготовка практичного комплексу рекомендацій та рішень для захисту підлітків і дорослих під час роботи з нейромережами;
• презентація публічного дашборду — акумуляція отриманих даних, формування підсумкового аналітичного звіту на національному рівні та оприлюднення результатів у відкритому доступі.

“Україна проходить цифрову трансформацію в умовах, з якими ще не стикалася жодна інша країна. Поки ми продовжуємо цифровізуватися та інтегрувати ШІ в умовах щоденних безпекових викликів, цей досвід стає унікальним джерелом знань для всього світу,” — підсумували в Мінцифрі.

У статті “Штучний інтелект у школі: загроза для вчителів чи шанс для освіти?” автор Володимир Страшко аналізує досвід американської онлайн-школи Unbound Academy, де штучний інтелект успішно виконує всю академічну частину навчання. Використання ШІ дозволяє забезпечити реальну персоналізацію навчання, прискорити засвоєння матеріалу в кілька разів завдяки миттєвому зворотному зв’язку та звільнити вчителів від рутинних завдань.

Автор зазначив, що такий підхід міг би допомогти подолати кадрову та методичну кризу в українській освіті. Проте, за словами Страшка, вітчизняна педагогічна спільнота наразі переважно сприймає технології як загрозу, а не як інструмент розвитку.