Стародавні грекопітеки вміли ходити на двох ногах – що з’ясували вчені

Вона жила на Землі ще сім мільйонів років тому.

Учені заявили про те, що загадкова стародавня мавпа, яка отримала назву Graecopithecus freybergi, ймовірно, розвинула одну з ключових рис людини. На думку дослідників, вона могла ходити на двох ногах, повідомляє Science Alert.

Дослідники описали стегнову кістку, яку знайшли на території сучасної Болгарії. Аналіз показав, що стародавня мавпа важила близько 24 кілограмів і володіла безліччю анатомічних особливостей, що відповідають прямоходінню.

Вчені припускають, що ця невелика істота могла бути прямим предком людини. Але це припущення досить суперечливе.

“Її вік становить 7,2 мільйона років, цей предок, якого ми класифікуємо як такого, що належить до роду Graecopithecus, може бути найдавнішим із відомих людей”, – заявив співавтор дослідження Девід Бігун, палеоантрополог з Університету Торонто.

Походження Graecopithecus є предметом суперечок уже багато років. Інші вчені спростовують висновки дослідників, зокрема припущення про те, що людство виникло на Балканах, а не в Африці, з різних причин, включно з браком доказів.

До цього скам’янілості грекопітека були відомі тільки за двома викопними зразками: нижньою щелепою, знайденою в Греції 1944 року, і премоляром, виявленим у Болгарії 2012 року. Останній був знайдений на розкопках в Азмаці, тут же в 2016 році знайшли стегнову кістку, яку вчені вивчили в новому дослідженні.

Вчені описали володарку стегнової кістки як дорослу самку розміром з невеликого шимпанзе. Її стегнова кістка за розміром була схожа на стегнову кістку м’ясоїдних ссавців, що мешкали на рівнинах, включно з гігантськими видрами, ранніми гієнами і прото-борсуками.

Але морфологія стегнової кістки може розповісти більше, ніж її розмір. Наприклад, вона демонструє відносно довгу шийку, яка з’єднує діафіз із головкою, яка потім входить у тазостегновий суглоб. Довша шийка стегнової кістки вказує на прямоходіння, оскільки дає змогу нозі рухатися вільніше.

Дослідники також вказують на точки прикріплення сідничних м’язів, які, мабуть, сприяють прямоходінню. Крім того, товщина зовнішнього шару кістки вказує на напруження, викликані прямоходінням.

Але у скам’янілості є також риси, характерні для чотириногих істот. За словами вчених, стегнова кістка являє собою “перехідне положення між африканськими людиноподібними мавпами і звичними прямоходячими гомінінами”.

Незважаючи на те, що мавпа відмовилася від лазіння по деревах, вона не ходила на двох ногах, як люди. Особливості будови її стегнових кісток вказують на факультативні двоногі навички пересування, тобто вона, можливо, могла ходити прямо, коли це було вигідно, але також пересувалася по землі, використовуючи всі чотири кінцівки.

Можливо, мавпа ставала на дві ноги, щоб виглядати хижаків, добувати їжу або для того, щоб переносити потомство між гніздами, які розташовувалися на деревах.

Нещодавно вчені з’ясували, що шимпанзе виявилися здатні змінювати свою думку, якщо факти більше не підкріплюють їхнє переконання. Це раціональний рівень мислення, який раніше вважався доступним тільки людям.