Штучний інтелект спричиняє когнітивний борг – після прогнозу психозу він бачить нову загрозу – новини науки
Зловживання спілкуванням з чат-ботами формує “когнітивний борг”.
Данський психіатр Серен Дінесен Естергаард оприлюднив нове застереження щодо впливу штучного інтелекту на когнітивні здібності людей. У листі до редактора, опублікованому в журналі Acta Psychiatrica Scandinavica, він заявив, що активне використання чат-ботів може формувати так званий “когнітивний борг”.
Як повідомляє Futurism, Естергаард ще у 2023 році попереджав про можливий зв’язок між штучним інтелектом і психічними розладами. Відтоді, за його словами, фіксувалися випадки самогубств і смертельних передозувань після нав’язливої взаємодії з чат-ботами, а також інші тяжкі психічні стани, пов’язані з фіксацією на моделях на кшталт ChatGPT. У новому тексті науковець стверджує, що автоматизація дослідницьких і письмових завдань підриває базові навички мислення.
“Хоча деякі люди мають природний дар, наукове мислення і міркування загалом не є вродженою здатністю, а набувається через виховання, освіту та практику”, — пояснив Естергаард.
Він визнає, що здатність ШІ автоматизувати широкий спектр наукових завдань “справді захоплює”, але застерігає від “негативних наслідків для користувача”. На його думку, залежність від інструментів може зменшувати обсяг практики міркування, необхідної для формування глибокої експертизи.
Як приклад він наводить лауреатів Нобелівської премії з хімії 2024 року — Деміс Хассабіс та Джон Джампер. Вони отримали нагороду за використання системи AlphaFold2, розробленої Google DeepMind, яка дозволила передбачити тривимірні структури практично всіх відомих білків.
“Я б стверджував, що навіть такі люди, як Хассабіс і Джампер, не досягли б рівня Нобелівських лауреатів, якби інструменти, розроблені в рамках революції генеративного штучного інтелекту, існували з самого початку їхньої кар’єри”, — зазначив Естергаард.
Вчений додав: “Якщо використання чат-ботів зі штучним інтелектом справді викликає когнітивний борг, ми, ймовірно, опинилися у скрутному становищі”. Естергаард також припустив, що в довгостроковій перспективі це може зменшити шанси появи нових дослідників рівня Хассабіса та Джампера.
Побоювання Естергаарда поділяють інші науковці. Зокрема, нейробіолог Умберто Леон Домінгес з Університету Монтеррея вважає, що недбале використання ШІ може замінити “розумові м’язи”, які раніше розвивали студенти й дослідники, а когнітивне розвантаження стає реальним ризиком для освіти та науки.
Вже зараз масове використання генеративного ШІ спричинило різке зростання продуктивності науковців, особливо серед авторів, для яких англійська не є рідною мовою. Однак дослідження Корнелльського університету свідчить про кризу довіри: бездоганний стиль написання більше не є маркером якості дослідження. Це ускладнює роботу рецензента, оскільки стає важко відрізнити реальний науковий прорив від поверхневого, але “відшліфованого” алгоритмом тексту.
