Після падіння Римської імперії: геномні дослідження розкривають зміни в європейському населення – наукові новини

Аналіз ДНК поховань виявив змішування населення.

Нове дослідження геному продемонструвало, як розпад Західної Римської імперії вплинув на демографічну ситуацію в Європі. Вчені виявили швидке змішування різних етнічних груп після зникнення імперських обмежень. Результати дослідження спростовують уявлення про масові “варварські вторгнення”, повідомляє Reuters.

Падіння Західної Римської імперії у 476 році, коли германський вождь Одоакр усунув імператора Ромула Августула, стало важливим моментом для Європи. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, показує, як ці події вплинули на життя звичайних людей.

Вчені проаналізували геноми 258 осіб, похованих у південній Німеччині, зокрема в регіонах Баварії та Гессену. Більшість поховань датуються періодом між 450 і 620 роками, включаючи могильники в селі Альтхайм.

Дані вказують на різкий демографічний зсув, що співпав із розпадом римської державної системи наприкінці V століття. Після зникнення централізованого контролю зникли й обмеження на шлюби, що призвело до швидкого змішування між римським населенням та мігрантами з Північної Європи.

“Часовий збіг між падінням Західної Римської імперії в Італії та генетичними змінами, які ми виявили на півдні Німеччини, є надзвичайно точним”, — зазначив антрополог Йоахім Бургер з Університету Йоганнеса Гутенберга.

Дослідники встановили, що ще до краху імперії люди з півночі переселялися на ці території невеликими групами. Вони жили окремо від римського населення та переважно укладали шлюби всередині своїх спільнот, зберігаючи генетичну відмінність.

Після падіння імперії ситуація змінилася, і змішані шлюби стали звичним явищем. Це сприяло поступовій інтеграції різних груп та формуванню нового ранньосередньовічного суспільства.

“Цей приплив населення був зумовлений не великими, етнічно однорідними племінними блоками чи великими кланами, а скоріше невеликими родинними групами та навіть поодинокими особами. Ця закономірність прямо суперечить традиційній версії про “масове вторгнення варварів” після занепаду Риму”, — підкреслив Бургер.

Аналіз також показав, що римське населення було генетично різноманітним та включало людей з різних частин імперії — від Британії до Балкан і Азії. Водночас нові генетичні профілі, схожі на сучасне населення Центральної Європи, сформувалися приблизно до VII століття.

Окрім міграцій, дослідження дало уявлення про соціальну структуру того часу. Сім’ї були переважно моногамними, з чіткими заборонами на шлюби між близькими родичами, що відображає вплив християнських норм. Також вчені встановили, що середня тривалість життя становила близько 40 років для жінок і 43 років для чоловіків. Високою залишалася дитяча смертність, а значна частина дітей втрачала одного з батьків у ранньому віці.

Отримані результати свідчать, що після падіння Риму Європа пережила не хаотичне насильницьке вторгнення, а поступову трансформацію населення через міграцію та інтеграцію.

Нещодавно вчені знайшли дві гробниці представників еліти часів Римської імперії, вік яких становить 2400 років. Їх виявили біля вулиці Віа П’єтралата на північному сході сучасного Риму.