Дослідники описали випадок, коли у тваринному світі фізичні недоліки компенсуються новими формами поведінки. Вони розповіли про самця папуги з інвалідністю, який зміг стати альфа-самцем у своїй зграї, повідомляє Phys.org.
Вчені спостерігали за самцем папуг кеа на ім’я Брюс, який живе в заповіднику Віллоубанк у Новій Зеландії. У нього повністю відсутня верхня частина дзьоба. У попередніх дослідженнях вчені описали, як Брюс використовує камінці для самозахисту. Тепер же дослідники представили нову техніку “поєдинків на дзьобах”, яка дозволила йому перетворити свій недолік на інструмент соціального домінування.
“Брюс — альфа-самець своєї групи. Він досяг цього статусу самостійно завдяки абсолютно новій техніці бою — удару в поєдинку оголеною нижньою частиною дзьоба, — яку кеа з непошкодженим дзьобом не можуть повторити”, — зазначив перший автор дослідження Александр Грабхам з Університету Кентербері (UC) у Новій Зеландії.
На відміну від інших кеа, які використовують свої дзьоби під час боїв, Брюс не лише частіше застосовував “лицарський поєдинок”, але й по-різному впливав на різні частини тіла. Його лицарські поєдинки також виявилися більш ефективними, ніж бої з використанням ударів ногами. Його інноваційна техніка бою дозволила йому перемогти у всіх зафіксованих випадках домінування над самцями.
Крім того, у Брюса спостерігаються й інші позитивні аспекти для здоров’я. Так, у його крові виявлено нижчий рівень метаболіту гормону кортикостерону, що свідчить про зниження стресу в порівнянні з його родичами. Він отримував більш ранній доступ до годівниць і був єдиним самцем, якого чистили інші самці.
Науковці зазначають, що Брюс виграв у всіх 36 поєдинках з іншими самцями, в яких брав участь. Це свідчить про те, що він є домінуючим альфа-самцем у своїй групі.
Раніше вчені описали випадок, коли найбільша відома група диких шимпанзе, що мешкають у лісах Уганди, потрапила в конфлікт, схожий на “громадянську війну”. Це перший приклад запеклого розколу в спільноті диких шимпанзе, що розділилася на дві ворогуючі групи.
Неймовірно, як тварини пристосовуються і знаходять свої унікальні шляхи до успіху, навіть з фізичними обмеженнями. Історія Брюса надихає і показує силу адаптації природи.
Абсолютно вірно! Історія Брюса демонструє, що навіть із фізичними труднощами природа знаходить шляхи до перемоги через волю та адаптацію. Це справжнє джерело натхнення для всіх нас.