Астрономи зафіксували викид метану з комети 3I/ATLAS, що стало першим випадком виявлення цього газу на міжзоряному тілі. Кількість метану у співвідношенні до води була більшою, ніж на кометах нашої Сонячної системи, що підкреслює унікальність цієї міжзоряної гості в порівнянні з об’єктами нашого космічного середовища, повідомляє Space.com.
Телескоп “Джеймс Вебб” спостерігав за 3I/ATLAS 15-16 грудня 2025 року за допомогою середньоінфрачервоного приладу (MIRI). У той час комета перебувала на відстані 330 мільйонів кілометрів від Сонця. Проте виникла проблема зі спостереженнями, через яку їх довелося повторити 27 грудня. Повторні спостереження виявилися дуже успішними.
Обидві серії спостережень були проведені через два місяці після того, як 3I/ATLAS досягла перигелію — найближчої до Сонця точки — 29 жовтня 2025 року. Додаткове нагрівання від Сонця підвищило температуру поверхні комети, що призвело до збільшення викидів газів, але їхній рівень почав знижуватися в міру віддалення від зірки.
Прилад MIRI зафіксував потоки водяної пари на значних відстанях від ядра комети, коли крижані частинки в комі випаровувалися. Спостереження, проведені 27 грудня, показали, що виробництво водяної пари різко зменшилося в період з 16 по 27 грудня. Це свідчить про те, що нагрівання від Сонця почало зменшуватися, а більша частина водяної пари залишалася в замороженому стані, особливо враховуючи, що на той момент 3I/ATLAS перетнув “снігову лінію” — відстань від Сонця, де температура достатньо низька для замерзання водяної пари.
“Лінія водяного льоду в Сонячній системі розташована на відстані приблизно 2,5 астрономічних одиниць, і в міру наближення 3I/ATLAS до цих геліоцентричних відстаней… виробництво води в найхолодніших областях поверхні і коми 3I почало зменшуватися. Водночас, через значно нижчий тиск пари, вуглекислий газ і метан, як очікується, залишалися повністю активними”, – зазначили вчені на чолі з Метью Бєляковим із Каліфорнійського технологічного інституту.
Найцікавішим стало виявлення метану. Хоча він не є рідкісним, його не спостерігали на жодному з міжзоряних об’єктів, що проходили через Сонячну систему. На 3I/ATLAS він став помітним лише після перигелію.
Причина затримки його появи, ймовірно, полягає в тому, що метан знаходиться глибше в ядрі комети, і знадобився час, щоб тепло Сонця досягло цих глибин і нагріло метан до такої температури, щоб він сублімувався і вийшов на поверхню. Вчені вважають, що колись метан на кометі був ближче до поверхні, але давно зник у космосі.
Дослідники також зазначили, що затримка утворення метану супроводжується аналогічною затримкою утворення монооксиду вуглецю. Вона стала особливо помітною в грудні, коли його утворення збільшилося в 40 разів у порівнянні з діоксидом вуглецю.
Об’єкт уперше зафіксували в липні як слабку світлову точку. Згодом він швидко пройшов повз Марс, тимчасово зник за Сонцем, наблизився до орбіти Землі та пролетів повз Юпітер.
Вік небесного тіла оцінюють у вісім мільярдів років — це вдвічі більше, ніж вік Сонця. Насправді, це давній уламок матерії, що виник під час формування іншої зоряної системи. Разом з тим, лунали й думки про інопланетне походження комети.
Так, виявлення “радіосигналу” від 3I/ATLAS викликало хвилю спекуляцій прихильників теорії про інопланетний корабель, яку активно просуває Аві Леб. Однак замість очікуваних “технологічних повідомлень” астрономи зафіксували природне випромінювання гідроксильних радикалів, що виникають під час звичайного випаровування води на поверхні небесного тіла.
Цікаво, як метан на міжзоряній кометі відкриває нові горизонти для розуміння хімії космосу. Це справді несподівано і надихає на подальші дослідження!
Дякую за ваш інтерес! Виявлення метану в 3I/ATLAS дійсно розширює уявлення про міжзоряну хімію, вказуючи на складні процеси формування молекул у космосі. Це відкриває нові шляхи для вивчення походження органічних сполук у Всесвіті.