Еволюцію людини міг спровокувати вогонь – дослідники пов’язують імунітет і природний відбір з контролем полумʼя – новини науки

Дослідники виявили прискорену еволюцію генів загоєння у людей порівняно з приматами.

Контроль над вогнем міг мати не лише культурне, а й біологічне значення для людини. Нові дані свідчать, що часті опіки вплинули на еволюцію імунних реакцій, пише IFLScience. Йдеться про генетичні зміни, які допомагали виживати після травм, пов’язаних із теплом.

У дослідженні, опублікованому в журналі BioEssays, науковці припускають, що травми від вогню стали одним із чинників еволюції людини. Вони вважають, що невдала взаємодія наших предків з теплом могла сформувати особливості імунної відповіді, необхідні для виживання.

“Контроль над вогнем глибоко вкорінений у людське життя — від переваги гарячої їжі та кип’ячених рідин до технологій, які формують сучасний світ”, — зазначив автор дослідження доктор Джошуа Каддіхі. За його словами, більшість людей неодноразово зазнають опіків упродовж життя, і ця закономірність може тривати понад мільйон років.

Дослідники звертають увагу, що імунна реакція на опіки суттєво відрізняється від реакції на інші травми. Зокрема, опіки запускають посилену запальну фазу через вивільнення прозапальних цитокінів, що знижує ризик інфекцій при значних ушкодженнях шкіри.

Без такої різкої відповіді навіть незначні опіки могли б становити загрозу життю. Саме тому, на думку дослідників, природний відбір міг сприяти розвитку цих механізмів.

Для перевірки гіпотези науковці порівняли транскриптоми — сукупність молекул РНК, обпаленої та необпаленої шкіри. Вони виявили 94 гени, що активуються у відповідь на теплові травми.

Порівняння з генами шимпанзе, горил, орангутангів і макак показало, що щонайменше дев’ять, а можливо й до 19 генів, зазнали прискореної еволюції саме у людей. Серед них — гени, пов’язані з рубцюванням і підвищеною больовою чутливістю шкіри після опіків.

“Наші дослідження показують, що природний відбір сприяв рисам, які покращували виживання після менших, частіших опіків. ”, — зазначив Каддіхі. 

Водночас науковець наголосив, що ці адаптації могли мати й негативні наслідки. Зокрема, підвищена схильність до запалення та рубцювання може призводити до системної запальної реакції або навіть відмови органів при важких опіках. Це, на думку авторів, пояснює вразливість людей до ускладнень серйозних травм.

“Це частина історії про те, що робить нас людьми, і частина, про яку ми раніше не мали жодного уявлення”, — підсумував інший автор дослідження, професор Арманд Леруа.

Раніше палеонтологи з Чиказького університету з’ясували, що унікальний слуховий апарат ссавців почав формуватися на 50 мільйонів років раніше, ніж вважалося досі. Завдяки 3D-моделюванню черепа Thrinaxodon liorhinus — предка ссавців віком 250 млн років — вчені виявили, що попри прикріплення слухових кісточок до щелепи, тварина вже мала функціональну барабанну перетинку.