Археологи встановили, що приблизно 2000 років тому жителі північної частини Шотландії виконували незвичайний поховальний обряд: після смерті жінці видаляли мозок, а частину її кісток з рук і ніг обробляли в інструменти, які потім повернули до могили. Це відкриття проливає світло на невідомі раніше поховальні звичаї та соціальні зв’язки населення Британії залізного віку, повідомляє LiveScience.
Поховання було знайдено поблизу озера Лох-Борралі на крайньому півночі Шотландії. Археологи розкопали кам’яний курган ще у 2000 році після того, як місцеві жителі повідомили про людські кістки, які були виведені на поверхню кроликами. Всередині кургану дослідники виявили часткові скелети двох осіб — 30-річної жінки та підлітка, похованих між I століттям до нашої ери та I століттям нашої ери.
Новий аналіз, опублікований у журналі Antiquity, показав, що на внутрішній поверхні черепа жінки залишилися характерні сліди порізів, а також пошкоджена основа черепа. Вчені вважають, що ці ознаки свідчать про навмисне видалення мозку незабаром після смерті. Дослідники припускають, що така практика могла бути пов’язана з ритуальним поводженням з тілом, спробою зберегти череп або навіть канібалізмом.
Крім того, три кістки руки та одна кістка ноги жінки були спеціально оброблені після її смерті. Їхні кінці загострили та надали їм форму інструментів. Після цього кістки повернули до поховання та розмістили у правильному анатомічному положенні.
“Мотивацію значних маніпуляцій зі скелетними залишками дуже важко інтерпретувати. Однак, обережність, з якою її зібрали та поховали в кургані, можливо, свідчить про те, що вона користувалася певним рівнем шани та поваги з боку своєї громади,” — зазначила керівниця дослідження Лора Кастельс Наварро з Йоркського університету.
Другий похований — хлопець приблизно 15 років — не мав слідів подібних маніпуляцій. Проте генетичний аналіз показав, що він і жінка могли бути далекими родичами — троюрідними братом та сестрою.
ДНК-дослідження також виявило генетичні зв’язки між мешканцями Лох-Борралі та людьми, похованими в інших регіонах Шотландії, зокрема на Оркнейських островах. Це свідчить про існування розгалужених соціальних мереж і регулярних контактів між віддаленими громадами ще в доісторичний період.
“Наші дослідження демонструють, що доісторичні морські громади періодично переміщалися навколо північного узбережжя та Північних островів Шотландії, можливо, невеликими групами,” — підсумувала Кастельс Наварро.
Нагадаємо, що під час дослідження великого неолітичного поселення біля словацького міста Врабле археологи виявили масове поховання віком 7 тисяч років, яке містило останки щонайменше 78 людей, із яких 77 були безголовими. Новий аналіз кісток спростував версії про масове вбивство чи війну, вказавши на те, що черепи “вміло видалили” вже після смерті в межах невідомого поховального ритуалу.
Дуже цікаве відкриття! Ритуали залізного віку завжди дивували своєю складністю, а ось перетворення кісток на інструменти – справжня загадка для сучасної науки. Чекаю подальших досліджень!
Дякую за зацікавленість! Справді, такі знахідки відкривають нові горизонти в розумінні життя та культури залізного віку. Продовжуємо дослідження, щоб розкрити всі таємниці цих дивовижних ритуалів.