Уайт-спіріт: що це таке і де застосовується
Уайт-спіріт: що це таке і де застосовується
Прозора рідина з легким гасовим ароматом, яка оживає на поверхні свіжої фарби, розріджуючи її до ідеальної консистенції для рівномірного нанесення. Уайт-спіріт, або просто “білий дух”, — це незамінний помічник у світі ремонтів, де кожна крапля рахує. Цей бензин-розчинник, суміш вуглеводнів з нафти, розчиняє алкідні емалі, очищує інструменти від застиглої фарби і знежирює поверхні перед фарбуванням. Без нього жоден серйозний ремонт не обійдеться, але з ним треба поводитися обережно, як з непокірним конем.
Виготовлений шляхом перегонки нафти, уайт-спіріт кипить у діапазоні 130–200 °C, має густину близько 0,78 г/см³ і температуру спалаху від 40 °C, що робить його вогненебезпечним, але ефективним. За класифікацією ДСТ 12.1.007-76, він належить до 4-го класу небезпеки — малотоксичний для людини при правильному використанні (uk.wikipedia.org). У перших абзацах ми торкнулися суті, а тепер зануримося в деталі, щоб ви могли використовувати його як профі.
Походження назви та коротка історія уайт-спіріту
Назва “white spirit” з’явилася в Англії XIX століття, коли британці шукали чистий, безбарвний розчинник для фарб, на противагу темним гасам. “White” — за прозорість, “spirit” — за леткість, ніби дух, що випаровується. У США в 1920-х роках його популяризував Воллас Стоддард, створивши Stoddard solvent для хімчистки одягу — версію з меншим запахом.
В СРСР, а згодом в Україні, його перейменували в “нефрас” — скорочено від “нафтовий фракційний розчинник”. Перші промислові партії з’явилися на нафтопереробних заводах у 1930-х. Сьогодні, станом на 2026 рік, виробництво регулюється ГОСТ 3134-78 з оновленнями, а в Європі — директивами REACH, які обмежують вміст бензолу та ароматичних сполук (online.budstandart.com). Ця еволюція від побутового “бензину для очищення” до стандартизованого продукту робить його героєм багатьох ремісничих історій.
Уявіть майстерню дідуся, де банка з уайт-спірітом стояла поруч з фарбами — символ надійності поколінь. Але з роками вимоги посилилися: екологічні норми змушують виробників очищати фракції, зменшуючи викиди VOC (летких органічних сполук).
Хімічний склад уайт-спіріту: що ховається всередині
Уайт-спіріт — не чиста речовина, а хитра суміш. Головні герої — аліфатичні вуглеводні (парафіни та нафтени, 75–95%), з домішкою ароматичних (5–25%, толуол, ксилол, етилбензол до 1%). Ланцюжки від C7 до C12 забезпечують баланс леткості та розчинної сили. Сірка — менше 0,025%, вода — до 0,1%, щоб уникнути помутніння.
Точний склад залежить від сировини: легка нафта дає чистіший продукт, важка — сильніший запах. За ГОСТ, масова частка ароматичних не перевищує 16%. Це робить уайт-спіріт універсальним: він розчиняє жири, смоли, але не атакує пластик так агресивно, як ацетон.
Виробництво — класична дистилляція на НПЗ: нафту нагрівають до 200 °C, відганяють фракцію 130–200 °C, очищують гідрогеном для видалення сірки та ароматичних. В Україні ключові гравці — Кременчуцький НПЗ та імпорт з Польщі, Литви. Процес екологічно навантажений, але сучасні фільтри зменшують викиди на 30% порівняно з 2010-ми (kerosinoil.com.ua).
Фізико-хімічні властивості: чому він працює
Прозорий, як кришталь, злегка маслянистий на дотик, уайт-спіріт тече плавно, не залишаючи слідів. Густина 0,75–0,82 г/см³ при 20 °C — легший за воду, тому плаває на ній. Кипить від 165 °C (початок), до 200 °C (кінець), випаровується повільно, даючи час на роботу.
Температура спалаху 38–62 °C — небезпечно біля вогню, але стабільніше за бензин. Розчинність: чудово для олій, смол, алкідів; погано для води чи полярних речовин. В’язкість низька, поверхневий натяг дозволяє проникати в пори металу чи дерева.
Ці властивості роблять його королем розчинників: розріджує фарбу без осаду, очищує пігмент від інструментів, знежирює деталі авто. У холод (-40 °C) густіє, але не замерзає — ідеально для гаражів.
Види уайт-спіріту: обираємо правильний
Різноманіття вражає: від класичного нефрасу до преміум-версій. Основні види за фракціями кипіння — С4-155/140 (швидковипаровуваний), С4-155/200 (універсальний), С4-200/230 (повільний).
За очищенням: звичайний (з запахом гасу), деароматизований (low odour, <1% ароматичних — для приміщень), мінеральний терпентин (з терпенів, натуральніший). В Україні популярні ХімЕко White Spirit та Eskaro — чистий склад, ГОСТ-сумісні.
- Універсальний (нефрас С4-155/200): для фарб ПФ-115, ГФ-021; 80% ринку.
- Без запаху: для інтер’єрів, алергіків; дорожчий на 30%.
- Промисловий: з вищим вмістом ароматичних для мастик.
Перед списком пам’ятайте: обирайте за завданням — швидке випаровування для очищення, повільне для фарбування. Після вибору перевірте етикетку на ГОСТ.
Застосування уайт-спіріту: від заводу до гаража
У лакофарбовій промисловості — король: розріджує емалі на 5–15%, досягаючи в’язкості 20–40 с за ВЗ-4. Мастики бітумні оживають, каучукові стають еластичними. У авто: знімає бітум, смолу з дисків, знежирює кузов перед грунтом.
Побутові трюки захоплюють: видаляє стару фарбу з пензлів (замочити на 30 хв), плями від маркера з пластику, парафін з меблів. У нумізматиці очищує монети, не шкодячи патині. Навіть для догляду за взуттям — знежирює шкіру перед просочкою.
- Розрахуйте пропорцію: 10% від об’єму фарби для емалей.
- Перемішайте до однорідності, дайте відстоятися 10 хв.
- Нанесіть, уникаючи протягів для рівномірного висихання.
Ці кроки гарантують успіх. У 2025 році в Україні споживання зросло на 15% через будівельний бум — від котеджів до фасадів.
Порівняння уайт-спіріту з аналогами
Щоб обрати найкраще, порівняймо з конкурентами. Таблиця показує ключові відмінності:
| Розчинник | Склад | t кип (°C) | Запах | Застосування | Ціна (грн/л, 2026) |
|---|---|---|---|---|---|
| Уайт-спіріт | Аліф+аром 16% | 155-200 | Середній | Алкіди, очищення | 25-35 |
| Сольвент C11 | Аліфатичний | 180-210 | Слабкий | Лаки, мастики | 30-40 |
| Бензин Р-4 | Аром+аліф | 100-140 | Сильний | Нітроемалі | 20-30 |
| D40 | Високоаромат | 140-190 | Інтенсивний | Бітум | 35-45 |
Джерела: ГОСТ 3134-78, kerosinoil.com.ua. Уайт-спіріт виграє універсальністю та ціною — ідеальний баланс для 80% завдань.
Типові помилки при роботі з уайт-спірітом
Багато новачків переборщують з дозою — фарба стає рідкою, стікає. Правило: не більше 10-15%!
- Працюють без вентиляції: пари накопичуються, викликають нудоту.
- Зберігають біля батареї: випаровується, контейнер спорожніє.
- Змішують з водними фарбами: емульгує, руйнує покриття.
- Використовують для акрилу: не розчиняє, лише розводиться.
Уникайте цих пасток — і ремонт пройде гладко. Цей блок спасе ваші нерви та здоров’я.
Безпека при роботі: правила, які рятують
Вогненебезпечний (3 клас ГОР), пари важчі за повітря — не курите поруч! ГДК 300 мг/м³: провітрюйте, носіть респіратор FFP2, рукавички нітрилові. Контакт зі шкірою сушить, з очима — пече; вдихання — головний біль.
Перша допомога: свіже повітря, промити водою (очі 15 хв), не викликати блювоту при ковтанні — ризик пневмонії. Хронічно: дерматит, подразнення ЦНС. Етилбензол — можливий канцероген (2B IARC). Дітям і вагітним — табу.
У 2026 році в Україні діють нові правила chem safety: етикетки з піктограмами, обмеження на НПЗ (закон про chem products).
Екологічний вплив та сучасні альтернативи
Уайт-спіріт випускає VOC, забруднюючи повітря — до 800 г/л при фарбуванні. У ЄС обмежили до 30% ароматичних; Україна синхронізує з REACH з 2025 (≥1000 т/рік реєстрація). Відходи — як небезпечні, спалювати чи рециклити.
Альтернативи набирають обертів: D-лімонен (цитрусовий, біорозкладний), соєві ефіри (low VOC), водні розчинники для акрилів. Вони дорожчі (на 50%), але без запаху, безпечніші. Тренд 2026: гібридні фарби, де уайт замінюють на 70%.
Для еко-свідомих: обирайте low-odour або bio-based — майбутнє вже тут.
Зберігання, купівля та практичні поради
Металева чи ПЕТ-тара, щільно закрита, -20 до +40 °C, подалі від сонця та вогню. Термін — 3–5 років. Купуйте в перевірених: Епіцентр, ХімЕко — шукайте ГОСТ.
Порада: тестуйте на малій площі, майте вогнегасник. З уайт-спірітом ремонт — як танець: впевнений, точний, результативний. Спробуйте — і побачите магію!